Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Управління змінами в проєктах підвищення операційної ефективності гірничо-металургійних компаній(Класичний приватний університет, 2023) Поважний, О. С.; Шкрабак, І. В.; Латишева, О. В.; Povazhnyі, О. S.; Shkrabak, I. V.; Latysheva, O. V.В статті для підвищення операційної ефективності металургійних компаній запропоновано впровадження проєктів, які передбачають зміни через трансформації бізнес – процесів та втілення програм з комбінації методологій бережливого виробництва та покращення якості продукції («Lean Six Sigma»), а також інших заходів «performance management». Обґрунтовано, що успіх таких проєктів залежить від вміння ефективно використовувати інструментарій управління змінами. У статті наведено приклади інноваційних підходів, які спрямовані на підвищення операційної ефективності підприємств металургії через зміни технологій та трансформації бізнес-процесів; розглянуто суть феномену «опір змінам; представлена процедура внесення необхідних змін у діяльності компаній гірничо-металургійного комплексу через впровадження відповідних проєктів та програм на засадах «perfomance management».Документ Аспекти відновлення економіки постконфліктних територій(Дніпровський державний аграрно-економічний університет; ТОВ "ДКС Центр", 2020) Шкрабак, І. В.; Shkrabak, I. V.В статті розглянуто окремі проблеми відновлення економіки постконфліктних територій та надано пропозиції щодо їх подолання. Визначено соціально-економічний стан постконфліктних територій, обумовлений людськими втратами та зруйнованою виробничою, комунальною і дорожньо-транспортною інфраструктурою, зниженням виробничого потенціалу, падінням інвестиційної привабливості, обмеженнями з функціонування соціальної сфери, включаючи освітні та медичні послуги. Визначено першочергові завдання щодо стабілізації соціально-економічного стану постконфліктної території, пов’язані із забезпеченням базових потреб населення: реконструкція інфраструктури та системи життєзабезпечення. Розглянуто можливості використання зарубіжного досвіду впровадження концепції смарт-спеціалізації регіону для постконфліктних територій Донецької та Луганської областей і виявлені особливості визначення галузей їх смарт-спеціалізації. Обґрунтовано необхідність підтримки громадського діалогу між відповідними інститутами задля запобігання протиріччям між учасниками процесу відновлення постконфліктних територій на підставі узгодження їх інтересів. Зроблено висновки про доцільність системного та комплексного використання розглянутих аспектів відновлення економіки постконфліктних територій та визначено питання розробки й реалізації програм смарт-спеціалізації відповідно до обраних пріоритетів, що потребують подальших досліджень.Документ Науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання: термінологічний і сутнісний аналіз(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2020) Шкрабак, І. В.; Нікульчев, М. О.; Shkrabak, I. V.; Nikulchev, M. O.Метою дослідження виступає вивчення й аналіз сучасних підходів до дескрипції науково-технологічної сфери у вітчизняній і зарубіжній науці, визначення її сутнісних характеристик і уточнення змісту поняття «науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання». Актуальність зумовлена недостатньою теоретичною визначеністю науково-технологічної сфери як об’єкта державного регулювання, який системно поєднує в собі кілька широких сфер діяльності (наукову, технічну, технологічну, інноваційну), що призводить до зниження результативності й ефективності функціонування механізмів державного регулювання процесів генерації, прикладної трансформації та дифузії знань у всі сфери життєдіяльності суспільства. До результатів дослідження належить обґрунтування трансформації ролі технології в історичному процесі розгалуження функцій науки у суспільстві. Визначено, що в Україні реалізується змішаний варіант інститутотворення в науково-технологічній сфері. Обґрунтовано неправомірність тлумачення національної інноваційної системи як інституціональної моделі науково-технологічної сфери і розкрито структуру її основних дескрипторів. Обґрунтовано, що науково-технологічна сфера має системну природу і наведені ознаки її системності. Сформульовані висновки полягають у визначенні особливостей технології як галузі перехрещення основних функцій науки у суспільстві. Визначено, що з-поміж усіх видів діяльності у науково-технологічній сфері можуть бути виокремлені основні й забезпечувальні, які формують засоби і процеси генерації нового знання у вигляді різного роду ресурсів (матеріальних, фінансових, кадрових, інформаційних, організаційних тощо) і можливостей їх використання. У ході дослідження уточнено поняття «науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання» і визначені перспективи подальших досліджень.Документ Державне регулювання науково-технологічного й інноваційного розвитку України: аналіз інституціонального забезпечення(Донецький державний університет управління, 2019) Шкрабак, І. В.; Нікульчев, М. О.; Shkrabak, I. V.; Nikulchev, M. O.У статті проаналізовано основні програмні документи у сфері державного регулювання науково-технологічного й інноваційного розвитку України. Встановлено, що вони не визначають основні засади державної політики науково-технологічного й інноваційного розвитку країни, стратегії її реалізації, моделі взаємодії держави, науки і бізнесу у процесі переходу до інноваційного шляху розвитку. Обґрунтовано необхідність створення «інституціональної вісі» державного регулювання науково-технологічного й інноваційного розвитку України і визначено структуру її елементів.Документ Напрями розбудови механізмів реалізації державної політики науково-технологічного розвитку країни(Класичний приватний університет, 2019) Шкрабак, І. В.; Нікульчев, М. О.; Shkrabak, I. V.; Nikulchev, M. O.У статті представлено технологічну структуру виробництва України порівняно з окремими країнами світу. Обґрунтовано, що синергія дії механізмів реалізації державної політики науково-технологічного розвитку країни найбільш повно проявляється в рамках національної інноваційної системи, виявлено і проаналізовано актуальні тенденції її функціонування за останні десять років. Виявлено, що стабільне зменшення основних показників діяльності наукових організацій, підготовки наукових кадрів в Україні, фінансування наукових досліджень і розробок, інноваційної діяльності промислових підприємств супроводжуються високими темпами згортання наукової діяльності у підприємницькому секторі; змінами у структурі внутрішніх поточних витрат на виконання НДР за видами робіт за секторами діяльності; скороченням кількості аспірантів і докторантів за галузями знань і спеціальностями, які є драйверами технологічного оновлення національної економіки, і низькою результативністю діяльності аспірантури і докторантури. Встановлено, що регулюючою підсистемою НІС України не сформовані механізми спрямування науково-технологічної й інноваційної діяльності на зміну структури технологічних укладів. Обґрунтовано, що пріоритетним шляхом стратегічного розвитку технологічних укладів національної економіки є використання передових індустріальних технологій для модернізації підприємств третього і четвертого технологічних укладів з подальшим послідовним переходом до інноваційного розвитку країни. Обґрунтовано провідну роль інституціонального механізму державного регулювання науково-технологічного розвитку країни і визначено основний напрям його трансформації – створення «інституціональної вісі», що визначає концептуальні засади державної політики у сфері науково-технологічного й інноваційного розвитку країни, закріплює національну модель зміни технологічних укладів, окреслює стратегію науково-технологічного розвитку і національний план дій на її виконання. Обґрунтовано необхідність виділення сектору освіти, як нового інституціонального партнера в межах національної інноваційної системи України, і запропоновані напрями трансформації організаційного й економічного механізмів державного регулювання науково-технологічного розвитку країни.Документ Financing of projects of use of renewable energy sources(Національний університет "Чернігівська політехніка", 2018) Shkrabak, I. V. ; Riazanova, N. О.; Шкрабак, І. В.; Рязанова, Н. О.Urgency of the research.The issues of the use of re-newable energy sources have the most active and positive impact on resolving three global humanity issues: energy, ecology, and food.Документ Розвиток відновлюваної енергетики України в контексті її економічної безпеки(Донецький державний університет управління, 2018) Шкрабак, І. В.; Харченко, О. С.В статті досліджено проблеми розвитку відновлюваної енергетики в контексті економічної безпеки України. Проаналізовано перспективи забезпечення енергетичної безпеки країни за рахунок збільшення ВДЕ-генерації. Обґрунтовано напрями підвищення економічної безпеки України за рахунок збільшення частки власних енергоресурсів у паливно-енергетичному балансі держави на основі розвитку відновлюваної енергетики.Документ Формування новітніх тенденцій розвитку інвестиційних процесів в економіці України у пост-конфліктний період(Дніпровський державний аграрно-економічний університет; ТОВ "ДКС Центр”, 2018) Шкрабак, І. В.; Рагуліна, Н. В.; Shkrabak, I. V.; Ragulina, N. V.Стаття присвячена виявленню і дослідженню нових тенденцій перебігу інвестиційних процесів в економіці України у післякризовий період відновлення. Узагальнено особливості макроекономічних систем, яких вони набувають внаслідок конфлікту. Обґрунтовано, що в Україні у 2014-2015 роках відбувся перелам усталених тенденцій динаміки показників інвестиційних процесів, і почали формуватися нові тенденції, зокрема: зростання обсягів капітальних інвестицій і обсягів їх освоєння; зрушення у структурі капітальних інвестицій за видами активів (суттєве зменшення частки інвестицій у нежитлові будівлі та інженерні споруди і зростання частки машин, обладнання та інвентарю, а також транспортних засобів) і за джерелами фінансування (зростання частки коштів місцевих бюджетів у структурі капітальних інвестицій), зростання питомої ваги прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) з Російської Федерації, зрушення у структурі прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності і регіонами. Сформульовані висновки і перспективи подальших досліджень у заданому напрямі.Документ Систематизація зарубіжного досвіду мотивації та стимулювання трудової діяльності(Харківський національний економічний університет; Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, 2018) Шкрабак, І. В.; Доценко, Н. О.Мета статті полягає в дослідженні й систематизації досвіду мотивації та стимулювання персоналу в розвинутих зарубіжних країнах, схем використання додаткової оплати праці. Виділено актуальні схеми мотивації праці в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано додаткові компоненти оплати праці та компоненти оплати, що пов’язані із продуктивністю праці. Визначено відсоток європейських працівників, які отримували винагороду за роботу, а також названо зміни, які відбулися за період 2000–2015 рр. Виділено й описано характерні особливості системи мотивації та стимулювання персоналу в Швеції та Фінляндії. Узагальнено методи винагороди, практичний досвід мотивації персоналу зарубіжних країн. Проведений порівняльний аналіз основних видів мотивації буде корисний при формуванні системи мотивації на вітчизняних підприємствах, допоможе утримати цінні кадри при поточному рівні заробітної плати, а також мотивувати персонал підприємства на більш продуктивну працю.Документ Логістика міста як фактор удосконалення системи управління попитом на продукцію підприємства(Дніпровський державний аграрно-економічний університет; ТОВ “ДКС Центр”, 2018) Шкрабак, І. В.; Shkrabak, I. V.В статті розкрито структуру системи управління попитом на продукцію підприємства. Обґрунтовано, що сприяння попиту передбачає створення умов для максимального спрощення та полегшення процедури придбання товару, в тому числі – через усунення недоліків системи збуту підприємства, зокрема і шляхом оптимізації розташування точок роздрібної торгівлі. Стан міської логістики характеризується низкою показників, які можуть істотно впливати на ефективність функціонування системи збуту підприємства. Визначено, що мобільність міста може перебувати в чотирьох принципово відмінних станах (зріла динамічна, зріла статична, незріла динамічна, незріла статична), ідентифіковано позитивні і негативні фактори впливу стану мобільності міста на вибір місця розташування точок роздрібної торгівлі, які мають бути враховані при використанні методу зважених факторних навантажень в процесі вибору локацій точок роздрібної торгівлі продукцією підприємства.