Інституційний репозитарій ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»(IRTUMIP), що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів університету.

Положення про інституційний репозитарій ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»

Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору

Бібліографічне посилання: загальні положення та правила складання (ДСТУ 8302:2015)

Інструкція з пошуку публікації в інституційному репозитарії IRTUMIP

УДК 021.61-027.243:378.6(477.64-25) ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»

Періодичність: щоденно

Кількість документів у репозитарії: 2854

Засновник: ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»

Рік заснування: 2023

ISSN 2786-8338

З усіх питань щодо передачі повних текстів публікацій до репозитарію звертатися до адміністратора IRTUMIP: бібліотека, e-mail: library@mipolytech.education

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Соціально-психологічні аспекти розвитку культури безпеки працівників
    (ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Шароватова, О. П.; Цимбал, Б. М.; Гільперт, В. В.; Sharovatova, O. P.; Tsymbal, B. M.; Hilpert, V. V.
    Актуалізовано питання необхідності формування культури безпеки громадян в умовах мінливих реалій сьогодення. Підкреслено, що поряд із нормативно-правовим та організаційно-технічним складниками дедалі більше визнається вагомий вплив психологічних чинників на відчуття безпеки та загальну якість життя людини, що призвело до вивчення психологічних і соціальних аспектів культури безпеки. Психологія безпеки сприяє глибшому усвідомленню людьми ризиків, які можуть виникати в різних сферах повсяк-денного життя. Це знання допомагає приймати обґрунтовані рішення для зниження потенційних загроз. Розкрито, як емоційні стани впливають на сприйняття та оцінку ризику, на реакції людей у небезпечних ситуаціях. Особливу увагу приділено соціальному середовищу, адже саме воно формує ставлення до безпеки, значною мірою впливає на те, як люди сприймають ризики. Розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на формування та розвиток культури безпеки, зокрема у робочому середовищі. Автори акцентують на значенні колективних норм, цінностей та ставленні працівників до ризиків. Проаналізовано механізми впливу психологічного клімату, стилю управління та комунікації на дотримання норм безпечної поведінки, наведено потенційні наслідки стресового стану працівників на результати роботи підприємства. Увагу приділено ролі лідерства, мотивації, залучення персоналу до забезпечення безпечно-го виробничого простору. Підкреслено необхідність комплексного підходу до розвитку культури безпеки, що поєднує освітні, організаційні та соціально-психологічні стратегії. Наголошено, що результативність таких методів залежить від відкритості й надійності відносин між керівництвом і працівниками, наявнос-ті достовірної інформації про стан виробничо-економічної ситуації. Виступаючи інструментом, що забез-печує внутрішню рівновагу й захищеність у світі сучасного суспільства ризику, розвиток соціально-психологічного компонента культури безпеки має велике практичне значення.
  • Тип елементу:Документ,
    Ентропія безпеки в системі управління безпекою і здоров’ям працівників на роботі
    (ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Цопа, В. А.; Чеберячко, С. І.; Дерюгін, О. В.; Володченкова, Н. В.; Репін, М. В.; Tsopa, V. A.; Cheberyachko, S. I.; Deryugin, O. V.; Volodchenkova, N. V.; Repin, M. V.
    У роботі розглянуто концепцію ентропії безпеки як фундаментальної, як комплексного стохастичного показника, що визначає рівень невпорядкованості та схильності до деградаційних процесів у системах управління безпекою праці та здоров’ям працівників (СУБПЗР). Запропонований авторами підхід базується на принципах класичної термодинаміки та положеннях міжнародного стандарту ISO 45001:2018, що дає змогу розглядати СУБПЗР як відкриту соціально-технічну систему, яка функціонує під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх випадкових чинників. Розроблено абстрактну модель взаємозв’язку між рівнем ентропії та невиконанням вимог безпеки, яка відображає динамічність поведінки системи та необхідність підтримання її у контрольованому низькоентропійному стані для запобігання небезпечним подіям.Запропоновано діагностичний чек-лист для оперативної ідентифікації симптомів ентропії безпеки, серед яких виділено деградацію процесів, інформаційні та комунікаційні бар’єри, культурну апатію, втрату знань та опір організаційним змінам. Застосування запропонованого інструменту дає змогу здійснювати проактивне управління ризиками, своєчасно виявляти критичні точки та впроваджувати ефективні профілактичні заходи.Отримані результати підтверджують, що стійке функціонування СУБПЗР можливе лише за умови постійного імпорту впорядковуючої енергії та інформації через лідерство, навчання персоналу, систематичний моніторинг і розвинені механізми зворотного зв’язку. Практична значущість роботи полягає у формуванні науково обґрунтованої методологічної бази для розвитку стратегій безпеки, мінімізації виробничого травматизму та підвищення стійкості організаційних систем, що робить запропонований підхід універсальним інструментом для застосування у різних секторах промисловості та сервісу.
  • Тип елементу:Документ,
    Гігієнічна оцінка впливу азбесту на професійне здоров’я та управління професійними ризиками пожежних-рятувальників
    (ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Цимбал, Б. М.; Шароватова, О. П.; Гільперт, В. В.; Tsymbal, B. M.; Sharovatova, O. P.; Hilpert, V. V.
    У статті розглянуто особливості гігієнічної оцінки та оцінки ризиків впливу азбесту на професійне здоров’я пожежних-рятувальників з урахуванням сучасних умов виконання аварійно-рятувальних робіт, зокрема внаслідок збройної агресії на території України. Акцент зроблено на тому, що під час зруйнування старих будівель, у яких широко застосовувалися азбестовмісні матеріали (шифер, теплоізоляція, прокладки тощо), в атмосферу потрапляють небезпечні волокна азбесту, які мають виражений канцерогенний, мутагенний та загальнотоксичний вплив. При цьому рятувальники, які першими потрапляють у зону руйнування, зазнають найбільшого впливу. Стаття містить аналіз сучасних епідеміологічних досліджень, що свідчать про підвищену захворюваність на мезотеліому, рак легенів та азбестоз серед працівників ДСНС України. Розглянуто недосконалість існуючих нормативно-правових документів, які не враховують специфіки ризиків під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено питанням методів лабораторного аналізу пилу (фазово-контрастна та скануюча електронна мікроскопія), класифікації типів волокон та їх шкідливого впливу на організм. Узагальнено європейський досвід і підходи до регламентації робіт з азбестовмісними матеріалами, а також висвітлено міжнародні стандарти щодо засобів індивідуального захисту (маски FFP3, захисні костюми, респіратори). Автори наголошують на потребі гармонізації українських санітарно-гігієнічних норм із європейськими, розробленні національної програми управління ризиками, а також упровадженні обов’язкових регулярних медичних скринінгів для рятувальників. Запропоновані практичні заходи можуть стати основою для формування політики захисту здоров’я працівників критичних професій та попередження професійних захворювань.
  • Тип елементу:Документ,
    Розроблення системи управління рівнем комфорту приміщень типу Open Spase підземного розташування
    (ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Негрій, Т. О.; Бубон, С. Л.; Negriy, T. O.; Bubon, S. L.
    Приміщення типу Open Space підземного розташування, переобладнані з існуючих підземних споруд іншого за проєктом і функціоналом призначення, мають низку особливостей, що суттєво відрізняють їх від аналогічних офісів і коворкінг центрів наземного розташування. Зокрема, такі споруди мають підвищену відносну вологість внутрішнього повітря, що зумовлено особливостями планування та недостатністю вентиляції, знижені та некомфортні температурні показники внутрішнього середовища, завищені й небезпечні рівні радону і показників мікробного забруднення поверхонь бактеріями, грибками та вірусами. Дослідження показників мікроклімату та комфорту в приміщеннях підземних споруд із високою вологістю і зниженою температурою внутрішнього повітря, у яких не було передбачено умов для постій-ного перебування великої кількості людей, аналіз показників комфорту, фізіологічних та психологічних наслідків перебування у підземних приміщеннях, такі як психологічна депресія, нудьга і почуття страху, дають змогу розробити систему управління унормованими показниками повітряного середовища та рів-ня комфорту для безпечної і продуктивної роботи людей у приміщеннях типу Open Space підземного розташування. Запропоновано підтримання мікрокліматичних показників на основі комбінованих систем припливно-витяжної вентиляції з рекуперативними осушувачами повітря, можливістю температурного зонування простору з орієнтуванням на найбільше скупчення людей та можливістю корекції температурної стратифікації, регулювання рівнів радону, а також підтримки аероіонного та мікробіологічного складу повітря підземного простору для підвищення продуктивності роботи та безпеки довготривалого перебування людей у такого типу приміщеннях.
  • Тип елементу:Документ,
    Застосування критеріїв прийняття рішень для вдосконалення кадрового забезпечення системи управління безпекою праці на підприємстві
    (ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Кружилко, О. Є.; Репін, М. В.; Чеберячко, С. І.; Чеберячко, Ю. І.; Майстренко, В. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Repin, M. V.; Cheberyachko, S. I.; Cheberyachko, Yu. I.; Maistrenko, V. V.
    У статті розглядаються проблеми та шляхи вдосконалення процесу добору керівників служб охорони праці на промислових підприємствах в Україні. Існуюча практика призначення керівників служб охорони пра-ці на промислових підприємствах України потребує суттєвого вдосконалення. Відсутність чітко визначених обґрунтованих критеріїв і процедур відбору кадрів нерідко призводить до залучення фахівців із недостатнім рівнем професійної підготовки, що, своєю чергою, знижує загальну ефективність функціонування системи охорони праці. Зазначено, що в умовах зростання виробничих ризиків, нестабільного зовнішнього середовища та нових викликів у сфері безпеки праці ключовим є наявність обґрунтованих і прозорих процедур кадрового відбору. Обґрунтовано доцільність використання критеріїв прийняття рішень (Лапла-са, Гурвіца, Вальда) для оцінювання кандидатів на керівні посади в службах охорони праці. Представлено характеристику кожного з критеріїв, описано умови їх застосування та наведено приклад розрахунку для трьох кандидатів. Сформульовано перелік основних критеріїв оцінювання кандидатів, зокрема професійна компетентність, управлінські навички, здатність приймати рішення в умовах невизначеності та стресостійкість. Розглянуто три типові стани зовнішнього середовища (сприятливий, напружений, кризовий), які враховуються у процедурі прийняття рішень. Зроблено висновок про необхідність обґрунтованого вибору критерію прийняття рівень з урахуванням конкретної ситуації. Сформовано рекомендації щодо інтеграції наукових підходів до вдосконалення кадрової політики підприємств, а також створення автоматизованої систем підтримки рішень та навчання кадрових комісій. Використання запропонованих підходів дасть змогу зменшити вплив суб’єктивного чинника, підвищити обґрунтованість кадрового добору, посилити ефективність управління безпекою праці та ефективність кадрових рішень.