Інституційний репозитарій ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»(IRTUMIP), що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів університету.
Положення про інституційний репозитарій ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»
Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору
Бібліографічне посилання: загальні положення та правила складання (ДСТУ 8302:2015)
Інструкція з пошуку публікації в інституційному репозитарії IRTUMIP
УДК 021.61-027.243:378.6(477.64-25) ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»
Періодичність: щоденно
Кількість документів у репозитарії: 3118
Засновник: ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»
Рік заснування: 2023
ISSN 2786-8338
З усіх питань щодо передачі повних текстів публікацій до репозитарію звертатися до адміністратора IRTUMIP: бібліотека, e-mail: library@mipolytech.education
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
- Основна мета «Наукового Журналу Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки» полягає у створенні платформи для обміну знаннями та підтримки наукових досліджень з важливих технічних та технологічних галузей.
- У фонді представлено матеріали конференцій ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА" та матеріали конференцій, семінарів і симпозіумів, в яких прийнято участь співробітниками МІП.
- У фонді розміщуються звіти з НДР викладачів, які активно займаються науковими дослідженнями.
- У фонді представлено магістерські, бакалаврські роботи студентів, конкурсні роботи відкритого доступу.
- У фонді представлено патенти, свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір та інші норматині документи, створені за участі співробітників МІП.
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Методика побудови математичної моделі прогнозування ризиків для стратегічного планування заходів із безпеки праці(ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Кружилко, О. Є.; Чеберячко, С. І.; Володченкова, Н. В.; Репін, М. В.; Майстренко, В. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Cheberyachko, S. I.; Volodchenkova, N. V.; Repin, M. V.; Maistrenko, V. V.У статті розглянуто актуальність та науково-методичні основи побудови математичних моделей прогнозування ризиків у сфері охорони праці на підприємствах промисловості. Відзначено, що традиційні методи контролю та аналізу стану охорони праці ґрунтуються переважно на ретроспективній статистиці, мають обмежену ефективність, водночас підвищення технічної складності виробництва, використання нових матеріалів та технологічних рішень супроводжується зростанням рівнів професійних ризиків і потенційних небезпек. Обґрунтовано необхідність переходу від реактивного до проактивного управління безпекою праці, що передбачає, зокрема, використання регресійнокореляційного аналізу для формування достовірних прогнозів рівня професійних ризиків із використанням побудованих математичних моделей. Наведено методику розробки математичної моделі прогнозування, яка передбачає послідовне виконання етапів, які охоплюють визначення прогнозованого показника, формування масиву початкових даних, розрахунок коефіцієнтів парної кореляції, побудову множини регресійних моделей, оцінку точності прогнозу та вибір оптимальної моделі. Особливу увагу приділено проблемі достовірності статистичних даних, необхідності їх попередньої обробки, а також використанню наукових підходів у моделюванні складних виробничих процесів. У статті наведено приклад побудови моделі на основі фактичних даних підприємства металургійної галузі. Наукова новизна роботи полягає у формалізації методики побудови регресійнокореляційних моделей прогнозування, що дозволяє інтегрувати математичні методи у практику стратегічного планування заходів із безпеки праці. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості використання отриманих моделей для підвищення ефективності управління охороною праці, оптимізації розподілу ресурсів, мінімізації професійних ризиків та забезпечення відповідності сучасним міжнародним стандартам, зокрема ISO 45001:2018. Впровадження регресійно-кореляційних моделей прогнозування сприяє створенню інтегрованої системи ризик-менеджменту на підприємстві, де профілактичні заходи плануються з урахуванням прогнозів і ймовірнісних сценаріїв розвитку виробничих процесів. Це дозволить ефективно розподіляти ресурси, концентруючи фінансування на тих напрямах, які забезпечують максимальний вплив на зниження рівня ризику.Тип елементу:Документ, Методика комплексної геометризації показників родовищ корисних копалин(ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Переметчик, А. В.; Луценко, С. О.; Григор’єв, Ю. І.; Письменний, С. В.; Федоренко, С. О.; Peremetchyk, A.; Lutsenko, S. O.; Hryhoriev, Yu. I.; Pysmennyi, S.; Fedorenko, S.У статті розглянуто методику комплексної геометризації родовища корисних копалин. На основі розвитку наявних концепцій геометризації було розроблено комплекс методів побудови геометричної моделі родовища корисних копалин. У процесі геометризації родовищ корисних копалин автори дослідження широко використовують геоінформаційні системи. Результати геологічної розвідки та маркшейдерських спостережень були використані як основа для геометризації. Під час створення методики оцінки запасів родовища корисних копалин були розглянуті найбільш використовувані методи гірничо-геометричної оцінки. Найбільш ефективним способом оцінки запасів покладів складної геометричної форми є модифікований метод паралельних вертикальних перерізів. У ході дослідження авторами була розроблена методика визначення оптимального положення ділянок відносно родовища корисних копалин, об’єм яких оцінюється. У процесі геометризації використовуються геостатистичні методи оцінки, які програмно реалізуються в геоінформаційних системах, а також багатовимірний евристичний метод оцінки, розроблений авторами дослідження. Такий набір гірничо-геометричних методів дає можливість поточно і прогнозно геометризувати родовище корисних копалин, а також оцінити його запаси. Цифрова модель родовища, побудована на основі результатів маркшейдерських вимірювань і геологічної розвідки, дає можливість комплексно виконати гірничо-геометричну оцінку родовища корисних копалин. Така модель може бути якісною основою для виконання гірничих і геометричних розрахунків, створення гірничої та графічної документації, а також для побудови топографічних поверхонь і розрахунку об’ємів корисних копалин. Створений авторами дослідження метод комплексної геометризації родовищ корисних копалин дає можливість раціонально планувати гірничі роботи та підвищувати ефективність роботи гірничого підприємства.Тип елементу:Документ, Методика ідентифікації динамічних ланок з використанням нейронної мережі прямого поширення(ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Разживін, О. В.; Сімкін, О. І.; Бондар, О. В.; Razzhyvin, O. V.; Simkin, O. I.; Bondar, O. V.У статті розглянуто методику ідентифікації об’єктів автоматизації з використанням нейронної мережи прямого поширення. Вона відрізняється від класичних методів параметричної ідентифікаціях тим, що об’єкт керування розглядається як «чорна» скринька. Методика застосування нейронної мережі для ідентифікації базується на експериментальному методі визначення часових динамічних характеристик об’єкта. Цей метод передбачає подачу на вхід об’єкта пробних сигналів, таких як ступінчастий або прямокутний імпульс. Залежно від виду пробного сигналу, вибирають відповідні способи обробки вихідного сигналу об’єкта керування. Як правило, під час подачі ступінчастого керуючого сигналу знімають криву розгону об’єкта, а під час подачі прямокутного імпульсного сигналу – криву відгуку. Крива відгуку знімається для об’єктів, які не допускають подачі на вхід об’єкта ступеневих сигналів. Під час дослідження розглянуто визначення динамічних характеристик об’єкта щодо його кривої розгону під час подачі ступінчастого пробного сигналу. При цьому передбачається, що у початковий момент система керування повинна перебувати в спокої. На наступному кроці на вхід об’єкта керування подається ступінчаста дія та збираються дані зміни його вхідного параметра у часі. Під час дослідження динамічних характеристик об’єкта керування необхідно дотримуватись таких вимог: – якщо проєктується система стабілізації, то крива розгону має зніматися на околиці робочої точки процесу; – криві розгону необхідно знімати як за позитивних, так і за негативних стрибках керуючого сигналу; – за наявності зашумленого виходу бажано знімати кілька кривих розгону з їх подальшим накладенням один на одного та отриманням усередненої кривої.Тип елементу:Документ, Математичне моделювання поведінки тугоплавких часток порошкового сердечника у термодеформаційному осередку при наплавленні(ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Бережна, О. В.; Малигіна, С. В.; Бережний, М. О.; Пожидаєв, А. В.; Berezshna, O.; Malyhina, S.; Berezhniy, M.; Pozhidaev, A.Відновлення працездатності деталей та вузлів обладнання, що працює в умовах абразивного зношування, може бути досягнуто двома шляхами: заміною спрацьованих деталей новими або нарощуванням шарів відновлюючих та зміцнюючих покриттів на зношену поверхню до номінальних розмірів. Перший шлях є економічно менш вигідним через те, що витрати на запасні частини можуть сягати до 80 % від вихідної вартості обладнання. Застосування електроконтактного наплавлення композиційними матеріалами, коли на зношену поверхню наносять шар необхідної товщини, що має заздалегідь визначений рівень робочих характеристик, дозволяє ефективно вирішувати задачу подовження нормативного терміну служби технологічних вузлів обладнання. Фізико-механічні властивості покриттів (міцність зчеплення, зносостійкість, твердість) залежать від поведінки тугоплавких частинок шихтової композиції сердечника у поперечному перерізі шару. Тугоплавкі частинки не деформуються в процесі електроконтактного наплавлення, вступаючи під дією сили на ролику-електроді у фізичний контакт із в’язко-пластичними поверхневими шарами основного металу деталей. Специфіка виробництва композиційних матеріалів для електроконтактного наплавлення зносостійких покриттів зумовлює в осередку деформації наявніст дроблених тугоплавких частинок осколкової форми, які можуть бути різним чином орієнтовані гранями або ребрами стосовно поверхні деталі. У представленій математичній моделі розглянуто поведінку дроблених тугоплавких частинок в осередку деформації на прикладі спільного впровадження суміжних частинок, представлених у вигляді ідеалізованих абсолютно жорстких клинів. Адекватність запропонованої моделі підтверджується зіставленням розрахункових даних та результатів експериментальних досліджень. Встановлено, що найбільша глибина впровадження спостерігається у разі введення до шихтової композиції сердечника як зносостійкого складника тугоплавких частинок у вигляді конусу. Аналіз одержаних експериментальних даних показав, що міцність зчеплення значно підвищується у разі впровадження тугоплавких часток у в’язко-пластичніповерхневішари основного металу деталі.Тип елементу:Документ, Концепція Vision Zero у сфері безпеки і здоров’я працівників(ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025) Цопа, В. А.; Чеберячко, С. І.; Володченкова, Н. В.; Рекова, Н. Ю.; Tsopa, V. A.; Cheberyachko, S. I.; Volodchenkova, N. V.; Rekova, N. Yu.У роботі розглядається концепція напряму Vision Zero як сучасної проактивної парадигми в системі управління безпекою і здоров’ям на роботі. Ця концепція активно підтримується міжнародними організаціями, а саме Міжнародною асоціацією соціального забезпечення (ISSA) та Міжнародною організацією праці (ILO). Філософія Vision Zero має амбітну й цілком досяжну мету – безпека як ключова цінність будь якої організації чи підприємства, інтегруючи це на всіх рівнях прийняття рішень та формуючи корпоративну культуру безпеки організації чи підприємства. Як наслідок – повне усунення виробничих травм і професійних захворювань. Гострі, видимі події (нещасні випадки) привертають значно більше уваги, ніж хронічні, часто приховані захворювання з довгим латентним періодом. Звідси виникає актуальна задача з пошуку шляхів зменшення кількості професійних захворювань. Її вирішення вбачається на побудові нової філософії, яка здатна об’єднати безпеку, здоров’я та добробут працівників на роботі й тим самим підвищити їх обізнаність, мотивацію до зміни ставлення до власного здоров’я, умов виробничого середовища, виконання трудових обов’язків, а також вдосконалення методології оцінювання ризиків, лідерства, навчання тощо. Перелічене гарно поєднується в концепції Vision Zero, яка являє собою це не стільки накази «згори донизу», скільки створення платформи для спільного вирішення різних проблем і задач, де кожен працівник відчуває себе уповноваженим і відповідальним за безпеку праці. У статті проведено порівняльний аналіз практик реалізації концепції в різних країнах із фокусом на чинники успіху: сильне лідерство, відкрита культура комунікацій та ефективний зворотний зв’язок. Окремо розглянуто можливість адаптації Vision Zero до національних умов України та специфіки галузей промисловості. Також під час проведення аналізу враховані практичні інструменти – оцінка клімату безпеки, випереджальні індикатори, навчальні методики.