Інституційний репозитарій ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»(IRTUMIP), що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ через Інтернет до наукових та освітніх матеріалів професорсько-викладацького складу, співробітників, студентів, аспірантів та докторантів університету.

Положення про інституційний репозитарій ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»

Авторський договір про передачу невиключних прав на використання твору

Бібліографічне посилання: загальні положення та правила складання (ДСТУ 8302:2015)

Інструкція з пошуку публікації в інституційному репозитарії IRTUMIP

УДК 021.61-027.243:378.6(477.64-25) ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»

Періодичність: щоденно

Кількість документів у репозитарії: 3659

Засновник: ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА»

Рік заснування: 2023

ISSN 2786-8338

З усіх питань щодо передачі повних текстів публікацій до репозитарію звертатися до адміністратора IRTUMIP: бібліотека, e-mail: library@mipolytech.education

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 5 of 12

Recent Submissions

  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Кластеризація партнерств університету як інструмент управління взаємодією в моделі «Education Science–Industry»
    Кухар, В. В.
    ;
    Мойсеєнко, К. Є.
    ;
    Малій, Х. В.
     (Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»; Інститут економіки промисловості НАН України, 2026)
    У статті обґрунтовано управлінський підхід до формування та розвитку партнерської екосистеми корпоративного технічного університету в моделі «Education–Science–Industry» на основі кластеризації партнерств як інструменту інституціоналізації взаємодій у воєнний час та в період повоєнного відновлення. Метою дослідження є формування структурованої моделі партнерської екосистеми університету, що відображає перспективи розвитку співпраці та забезпечує керованість взаємодій між освітнім, науковим і індустріальним сегментами. Методологічною основою є системний та структурно-функціональний аналіз партнерських взаємодій із переходом від опису окремих угод до оцінювання цілісної мережі як керованої системи. Емпіричну базу становлять меморандуми та договори про співпрацю ТОВ «Технічний університет «Метінвест Політехніка» за 2021 – листопад 2025 рр., а також дані щодо реалізованих і поточних спільних освітніх, наукових та інноваційних проєктів. Застосовано контент-аналіз договірної бази, класифікацію партнерів за кластерами «Education–ScienceIndustry», матричний аналіз інтенсивності взаємодій у вигляді теплової карти за інноваційними пріоритетами MIX, OID, DTiK та кластерне моделювання для виокремлення інтеграційного ядра (R&D Core). Отримані результати засвідчили стале зростання партнерської мережі у 2021–2025 рр. із піком активізації у 2024–2025 рр., а також нерівномірність навантаження між сегментами мережі. На основі виявлених функціональних асиметрій ініційовано створення науково-технічної ради як постійного механізму прямої договірної взаємодії з виробничими активами Групи Метінвест та переведення фактичних запитів промислового партнера (орієнтовно 14–18 тем щороку) у керований портфель R&D-проєктів із визначеними пріоритетами та показниками результативності. Запропоновано комплекс напрямів удосконалення управління партнерською мережею, що включає інституціоналізацію кластера, формування пулу стратегічних партнерів, уніфікацію договірної бази з робочими пакетами R&D, посилення наукового сегмента, розвиток міжнародних проєктів і впровадження цифрової CRMплатформи управління партнерствами. Наукова новизна полягає у розвитку підходу до управління партнерствами університету, інтегрованого у бізнес-структуру, через кластеризацію мережі та оцінювання інтенсивності взаємодій між сегментами «Education Science–Industry» з обґрунтуванням ролі університету як інтеграційного R&D-ядра.
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Комплексний аналіз причин деградації цинкового покриття на гнутих сталевих профілях для будівельних конструкцій
    Кухар, В. В.
    ;
    Курпе, О. Г.
    ;
    Бутенко, Е. О.
    ;
    Циміданов, Д. В.
    ;
    Малій, Х. В.
     (Донбаська державна машинобудівна академія, 2025)
    У статті представлено комплексний аналіз причин деградації цинкового покриття на гнутих сталевих профілях, виготовлених з рулонної оцинкованої сталі марки DX51D+Z140, яка широко використовується у будівництві як армувальний або конструктивний елемент. Досліджено повний технологічний цикл виробництва — від кислотного травлення гарячекатаної смуги та її холодної прокатки, через гаряче цинкування у захисній атмосфері, до фінального етапу профілювання на багатовалкових станах. У кожному з етапів проаналізовано потенційні чинники виникнення дефектів, що можуть призвести до зниження антикорозійної стійкості покриття. Встановлено, що основними технологічними порушеннями є: залишки оксидів заліза на поверхні після неповного травлення, відсутність або неякісна пасивація зовнішньої поверхні профілю після цинкування, а також потрапляння хлоридів — як внутрішнього походження (технічна вода), так і зовнішнього (атмосферні впливи). Проведено експериментальні вимірювання товщини цинкового шару на штабових заготовках і готових профілях із подальшою статистичною обробкою даних за критеріями Кохрена та Фішера. Хімічний аналіз забруднень підтвердив наявність хлоридів на зовнішній поверхні профілів, Cr(VI) лише під покриттям (свідчення неповної пасивації), а також залишкових органічних емульсій. Дослідження показали, що профілі, виготовлені з рулонів із підвищеною дисперсією цинку, є найбільш вразливими до локальної корозії. Навіть мінімальні відхилення від регламентованих параметрів на будь-якому етапі виробництва можуть мати критичні наслідки для експлуатаційної надійності конструкцій. Попри те, що середні значення товщини покриття відповідали вимогам стандарту Z140 (ДСТУ EN 10346:2014), комплексна дія внутрішніх і зовнішніх чинників спричинила появу «білої іржі» ще до експлуатації. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення технологічних і логістичних процесів для підвищення довговічності гнутих оцинкованих профілів.
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Обґрунтування переходу від піщано-глинистих до холоднотвердіючих сумішей із застосуванням регресійного моделювання та аналізу енергоємності процесу формування
    Бушуй, Н. М.
    ;
    Кухар, В. В.
     (НТУ «ХПІ», 2026)
    Актуальність роботи обумовлена необхідністю модернізації машинобудівних та ремонтних ливарних цехів вітчизняних металургійних підприємств для зниження енергоємності виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції та досягнення енергонезалежності. Об'єктом дослідження є процес формоутворення ливарних форм із використанням піщано-глинистих (ПГС) та холоднотвердіючих сумішей (ХТС).
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Модель динамічної взаємодії труби та трубної решітки
    Шаповал, О. О.
    ;
    Вакуленко, Р. А.
    ;
    Кузєв, П. О.
    ;
    Кухар, В. В.
     (ОДАБА, 2026)
    З’єднання труб із трубними решітками в теплообмінних апаратах є одним із відповідальних вузлів, який впливає на довговічність та надійність експлуатації енергетичного та хімічного обладнання. Підвищення надійності основного елемента теплообмінного апарата – трубних решіток із закріпленими трубами є актуальною проблемою у галузях машинобудування, що освоюють виробництво теплообмінних апаратів.
  • Thumbnail Image
    Item type:Item,
    Аналіз напрямів ефективного використання металургійних відходів у процесі агломерації
    Цибульський, П. Г.
    ;
    Кухар, В. В.
     (ТОВ «ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА», 2025)
    Агломерація залізорудної сировини є ключовим етапом підготовки матеріалів для доменного виробництва. Перспективним напрямом розвитку цього процесу є повторне залучення металургійних відходів – шламів, пилів, окалини та шлаків – до складу агломераціи ної шихти. Це сприяє зменшенню обсягів накопичених відходів, зниженню собівартості продукції та поліпшенню екологічних показників виробництва.