Перегляд за Автор "Volodchenkova, N. V."

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Mathematical Description of Harmful Industrial Factors for Assessing the Quarry Workers' Occupational Risk
(3V Scientific Publishing House, 2024) Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V. V.; Volodchenkova, N. V.; Vambol, S.; Ghoumah, F.; Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.
Mining industry is highly important in the economy of each country. At the same time, the mining industry is an industry with a high level of morbidity among workers. Quarry workers are often exposed to hazardous environments, while at the same time a low level of process safety organization. This study aims to develop a mathematical description of modelling the values of harmful factors in the production environment at the workplaces of quarry workers, which will help ensure high-quality engineering control during the work shift. The initial statistical data for the development of mathematical models were obtained directly by the authors through personal observations of the technological process and measurements of the level of harmful factors in the working environment. Measurements were taken using portable digital devices. To develop mathematical description based on accumulated statistical data, polynomial regression was used. The construction of models using polynomial regression is based on the property of functional dependencies, which can be formulated as follows: with a gradual increase in the complexity of the model (polynomial degree), the magnitude of errors (approximation error, forecast error) monotonically decreases. As a result, fourth-order polynomial equations were obtained to model the values of dust concentration and noise level at certain time intervals of the work shift. The correlation coefficient of these models is R = 0.98 and R = 0.99, and the relative error is 9.76% and 6.11% of dust concentration and noise level respectively, which indicates sufficient accuracy of the model. It was established that the studied harmful factors during a normal production process, have a level of impact at which early forms of occupational diseases develop. The proposed mathematical description of modelling the values of these factors makes it possible for high-quality engineering control over current technology processes in order to avoid abnormal excesses of the values. Further research, according to the authors, should be aimed at identifying and mathematically describing other potentially harmful and dangerous factors in the working environment. The originality of the current study lies in the fact that an attempt was made to propose a non-classical approach to quickly identify deteriorating working conditions directly in the work process using mathematical modelling.
Mathematical modelling of professional risk at Ukrainian metallurgical industry enterprises
(Association for Computational Materials Science and Surface Engineering, 2021) Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Maystrenko, V.  V. ; Bolibrukh, B.; Kalinchyk, V. P.; Zakora, A.; Feshchenko, A.; Yermakova, S. O.; Володченкова, Н. В.; Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.
To develop a more advanced methodology, the application of which will provide an informational and computational and analytical basis for planning and implementing effective preventive measures aimed at minimizing occupational risks with limited resources, as well as in the absence of organizational and technical capabilities to create absolutely safe working conditions.
Scientific Substantiation of the Work Shift Structure Correction of Granite Quarry Workers
(3V Scientific Publishing House, 2023) Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Polukarov, O.; Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Полукаров, О.
In Ukraine, more than 70 % of mining operations are carried out in quarries. The mining industry has negative impacts on society, especially workers in the industry. The International Labour Organization states that the mining sector is one of the most dangerous sectors in the world. The current study was designed to understand the occupational safety and health situation in the mining industry at the granite quarries in Ukraine, because the exceeding accepted standards for factors of the production environment and labour process contributes to the development of occupational diseases. The study aimed to improve the working conditions of mining workers by adjusting the work shift structure. The main task was to plan an hourly work shift schedule that takes into account the influence of harmful production factors without compromising production efficiency. The study found that the influence of all four factors was reduced to acceptable limits after changing the work shift schedule. For the dust factor, the danger level was reduced from 4 to 1.25, for vibration – from 5.94 to 2.05, for noise – from 91 to 88, for severity of work – from 2.06 to 1.86. The achieved effect is explained by a reduction in the time an employee spends in hazardous conditions. Similar studies should be carried out for each profession in the extractive industry.
Scientific Support of Occupational Risk Management Decisions in Industrial Sectors in Case of Uncertainty International
(Occupational Health and Safety Society of Nepal (OHSSN), 2023) Kruzhilko, O. Ye.; Mahmoud, A. E. D.; Maystrenko, V.  V.; Volodchenkova, N. V.; Polukarov, O. I.; Sydorenko, V.; Arlamov, O. O.; Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.
One of the most important steps in risk assessment is the selection of assessment methods. Traditionally, when developing measures to reduce the level of occupational morbidity and industrial injuries, the results of an analysis of the causes, types of events and other factors that led to accidents are used. But such an approach does not meet modern requirements. For an adequate assessment of occupational risks, it is necessary to have objective data from different time periods: the onset of traumatic events in the past, the current state of threats to life and health of people, and the future state of threats in industrial sectors.
Використання системи БМП для блокування небезпечних енергій при проведенні робіт з ремонту та обслуговування техніки
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Токар, О. О.; Maystrenko, V.  V. ; Volodchenkova, N. V.; Tokar, O. O.
Створення здорових і безпечних умов праці – основне завдання роботодавця при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Практика показує, що причиною нещасних випадків при проведенні робіт з ремонту та обслуговування обладнання є неузгоджені та помилкові дії персоналу, наслідком яких є помилкова подача небезпечної енергії на установку, де працюють люди. З метою профілактики травматизму на підприємствах металургії виникає необхідність перегляду і модернізації існуючого підходу до контролю подачі небезпечної енергії при виконанні ремонтних робіт, удосконалення діючої бірочної системи допуску до ремонтів технологічного обладнання на основі використання досвіду передових світових технологій – упровадження міжнародного стандарту БМП (Блокування – Маркування – Перевірка). Система БМП застосовується під час виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту устатковання, а також будь-яких інших випадків, коли персоналу необхідно увійти до небезпечної зони, і включає не тільки власне процес блокування і маркування, але й всі інші заходи: ведення документації, організацію зберігання і видачі пристроїв БМП, навчання і перевірки знань персоналу. Як показав аналіз, діюча бірочна система на металургійних підприємствах України поступається своєю ефективністю системі БМП, яка дозволяє практично повністю усунути ризики, пов'язані з людським фактором при проведенні робіт з ремонту та обслуговування обладнання. Проаналізовано зарубіжний досвід використання систем блокування та маркування небезпечних енергій та наявну в Україні нормативно-правову базу з цього питання. За результатами досліджень встановлено основні принципи використання системи БМП на підприємствах металургійної галузі. Запропоновано послідовність реалізації процедури БМП. Детально розглянуто інформацію, на основі якої формується карта БМП. Важливим етапом формування цієї карти є оцінка виробничих ризиків впливу небезпечних енергій в процесі виконання робіт з ремонту та обслуговування обладнання. Обґрунтовано напрям подальших досліджень щодо впровадженням системи БМП і легалізації стандарту БМП на державному рівні.
Дослідження впливу заходів ієрархії контролю на професійний ризик
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Майстренко, В. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Maystrenko, V.  V. ; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.
У статті проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід побудови системи управління безпекою та гігієною. Відзначено, що пріоритетними завданнями в процесі забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для багатьох розвинених країн світу є: перегляд та удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки та гігієни праці, стимулювання роботодавців щодо забезпечення належних умов праці, а також підвищення рівня обізнаності керівників та працівників з питань безпеки та гігієни праці. Рекомендації щодо планування заходів в залежності від наявних на підприємствах небезпек та результатів оцінки ризиків містятьсяв документах Міжнародної організації праці. Способи та методи виявлення та оцінки факторів небезпеки можна вибирати відповідно до особливостей робочого місця. Ефективна діяльність зі зниження професійного ризику є передбачає виконання певної послідовностізасобів та методів управління (ієрархії контролю), як це зазначено у міжнародному стандарті ISO 45001. Пропонується використовувати такі пріоритети виконання заходів зі зниження ризику: усунення факторів небезпеки, заміна процесів, операцій, матеріалів або обладнання на менш небезпечні, застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, адміністративний контроль факторів небезпеки, засоби індивідуального захисту. За результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах відсутності ресурсів для реалізації заходів найвищих пріоритетів найбільш результативним виявився підхід, який поєднує застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, а також адміністративний контроль факторів небезпеки. Для впровадження систем управління гігієною та безпекою праці на основі ризикоорієнтованого підходу необхідно, насамперед, розробити та затвердити методику, що визначає порядок розрахунку професійного ризику та забезпечити врахування результатів оцінювання ризику при плануванні профілактичних заходів.
Забруднення пилом кави повітря робочої зони кав’ярні
(Sergeieva&Co, Karlsruhe, 2021) Володченкова, Н. В.; Накемпій, О. К.; Туз, Т. С.; Volodchenkova, N. V.; Nakempii, O. K. ; Tuz, T. S.
Каву, як напій, споживають за свої унікальні аромо-смакові властивості та стимулюючу дію. Але поряд з тим певні концентрації хімічних речовин, що входять до складу кави та кава мелена (пил) можуть викликати захворювання, як у працівників, так і у споживачів, які відвідують заклади ресторанного господарства.У даній роботінаведено результати аналізу стану повітряного середовища робочих місць працівників закладів ресторанного господарства(кав’ярні), які виготовляють каву та напої на основі кави, визначено чинники, що утворюютьсяпри технологічному процесі виробництва кави,охарактеризовано ступінь впливу шкідливих речовин на організм людини.
Методичні підходи до удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Демчук, Г. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Demchuk, H. V.
У статті викладено результати аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення системи управління охороною праці в аспекті переходу до впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відзначено, що система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, в умовах сьогодення виявилась недостатньо ефективною, відтак удосконалення потребує і її інформаційне забезпечення. Одним із недоліків існуючого інформаційного забезпечення управління охороною праці можна вважати невирішеність питань інтеграції різних інформаційних систем (ІС) в сфері охорони праці, призначених для вирішення завдань управління, що не дозволяє формувати узагальнені інформаційні бази, проводити аналітичну обробку даних. Оцінка професійних ризиків потребує здійснення систематичного контролю показників діяльності підприємства, передбачає прогнозування динаміки змін цих показників, а також врахування інших чинників, які потенційно впливають на професійні ризики. Для автоматизації процесу збору та аналізу початкових даних, моделювання та розрахунку прогнозу професійного ризику пропонується створення спеціалізованої інформаційної системи моніторингу. Враховуючи необхідність значних обсягів фінансових витрат на реалізацію цього проєкту, інші підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення полягають у поступовому створенні окремих підсистем системи моніторингу. Сформовано основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком, зокрема запропоновано модернізацію інформаційних систем на державному рівні та рівні підприємств. Накопичені в процесі функціонування цих систем статистичні дані можуть бути використані як початкові дані для оцінювання професійного ризику та подальшого розроблення обґрунтованих профілактичних заходів.
Методичні та практичні аспекти обґрунтування управлінських рішень з безпеки праці на основі оцінки ризиків
(Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», 2023) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Дзюрбан, М. Г.; Богданова, О. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Dziurban, M. G.; Bogdanova, О. V.
У статті розглянуто питання практичного застосування сучасних методів та підходів до оцінювання професійних ризиків на основі ідентифікації небезпек. Профілактичні заходи та методи виробництва потрібно обирати за результатами ідентифікації небезпек і оцінки ризиків, що забезпечить підвищення рівня безпеки та здоров’я працівників, а також дозволить інтегрувати управління професійними ризиками до інших підсистем загальної системи управління підприємством на всіх ієрархічних рівнях. Незважаючи на те, що вказаній проблематиці приділяється багато уваги, актуальною залишається проблема вибору методу оцінки ризику та його практичної реалізації.
Обґрунтування заходів з поліпшення умов праці (на прикладі даних моніторингу запиленості)
(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Кружилко, О. Є.; Чеберячко, С. І.; Подкопаєв, С. В.; Володченкова, Н. В.; Бехтер, О. А.; Kruzhilko, O. Ye.; Cheberyachko, S. I.; Podkopaiev, S. V.; Volodchenkova, N. V.; Bekhter, O. A.
У статті проаналізовано проблематику обґрунтування заходів з охорони праці на основі даних системи виробничого моніторингу. Відзначено, що законодавство України покладає на роботодавця відповідальність за створення на робочих місцях підприємства умов праці, що відповідають чинним нормативно-правовим актам, що зумовлює зацікавленість керівників підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях. Функціонування системи управління охороною праці – це процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на підприємствах, а зазначені рішення можуть бути спрямовані на реалізацію організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів. Одним з напрямів удосконалення управління охороною праці є раціональне використання даних про фактичні рівні виробничих факторів, отриманих в результаті моніторингу. Такий підхід спрямований на завчасне виявлення та оцінювання фактичних рівнів шкідливих факторів з подальшим формуванням заходів з попередження впливу цих факторів на працюючих. Запропоновано під-хід до обґрунтування заходів з поліпшення умов праці, особливістю якого є зіставлення очікуваних результатів від вжиття заходів з урахуванням обсягами фінансових коштів, необхідних для їх впровадження. Цей підхід дає змогу кількісно оцінити результати реалізації альтернативних варіантів заходів з охорони праці та обґрунтувати доцільність їх фінансування. Апробацію підходу проведено на прикладі дослідження запиленості на робочому місці колія плит та блоків кар’єру з видобутку граніту. Проаналізовано різні варіанти технологічного процесу, що характеризуються певними режимами роботи витяжної вентиляції. Як перспективний напрям розвитку цього підходу може бути запропоновано використання методів математичного моделювання, експертних оцінок та теорії прийняття рішень.
Удосконалення оцінки професійного ризику на основі експертних методів
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Токар, О. О.; Майстренко, В. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tokar, O. O.; Maystrenko, V.  V.
Мета: розробка і теоретичне обґрунтування такого підходу, який повинен забезпечити створення інформаційної та розрахунково-аналітичної основи для планування і реалізації ефективних профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію професійних ризиків на виробництві. Проаналізовані різні підходи до обчислення професійного ризику, передусім такі, що ґрунтуються на результатах оцінки умов праці на робочих місцях за показниками виробничих чинників (атестації робочих місць). Серед загальних недоліків методів, що використовують результати атестації робочих місць, слід зазначити основні: вірогідність порушення методики виміру, недостатню об'єктивність оцінки виробничих чинників, тривалий строк між вимірами, досить високу вартість. Відмічено, що основними завданнями, які вимагають вирішення, є: формування інформаційних баз для розрахунків, розробка методик оцінки і залучення кваліфікованих експертів. Запропонований метод оцінки професійних ризиків, особливістю якого є облік результатів вимірів рівнів виробничих чинників і експертних оцінок. У результаті проведення розрахунків отримано розрахункове значення професійного ризику для конкретної професії, що дозволяє зробити висновок про те, наскільки умови праці відповідають чинним нормативним вимогам. Висновки: запропонований підхід передбачає стимулювання працедавців у забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, а також активне залучення працівників до участі у вирішенні завдань охорони праці. Як перспективні напрями вдосконалення оцінки професійних ризиків відмічено: впровадження гнучкого механізму систематичного анкетування умов праці на робочих місцях, обґрунтування рівнів градації професійного ризику, впровадження сучасних інформаційних систем для обліку та аналізу виробничих чинників у динаміці.
Удосконалення оцінки ризиків на основі моделювання наслідків виробничого травматизму
(Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», 2022) Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Демчук, Г. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V.  V.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.; Demchuk, H. V.
У статті проаналізовано результати теоретичних досліджень та практичних підходів до оцінки професійних ризиків. Незважаючи на значну кількість теоретичних напрацювань, для ефективного управління ризиками на робочих місцях основними проблемними завданнями, які потребують вирішення, залишається розроблення практичних рекомендацій із застосування існуючих методів, підходів, алгоритмів. Проаналізовано підходи до оцінки виробничих ризиків, що базуються на використанні статистичних даних про виробничий травматизм. Відзначено, що для практичного застосування запропонованого підходу необхідно мати актуалізовані бази даних та інформаційні системи, призначені для обробки даних та візуалізації результатів. Запропоновано для практичного використання математичну модель коефіцієнта важкості виробничого травматизму, яка має вигляд залежності вказаного коефіцієнта від множини чинників, що впливають (причини нещасного випадку, виду події, віку та стажу роботи потерпілого). Для побудови моделі запропоновано використання методу регресійно-кореляційного аналізу. Дослідження отриманої моделі дозволило встановити ступінь впливу чинників на можливі наслідки нещасних випадків. Зокрема встановлено, що саме вид події, яка має найменшу частоту прояву (падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо) максимальною мірою впливає на кількість днів непрацездатності. Урахування виявлених величин впливу факторів дозволило сформувати обґрунтовані профілактичні заходи.
Ідентифікація та оцінювання професійного ризику підприємства методомексплуатаційної безпеки і працездатності
(Національний університет харчових технологій, 2018) Володченкова, Н. В.; Volodchenkova, N. V.
Статистичні дані з питань безпеки праці в Україні свідчать про те, що рівень травматизму залишається досить високим. Однією з важливих ланок діяльності будь-якого підприємства харчової промисловості є аналіз ізапо-біганняризику виникнення небезпек або небезпечних ситуацій, що можуть призводити до виробничої травми, профзахворювання або загибелі праців-ника. З метою контролю та мінімізації джерел ризику, щоможуть бути причиною нещасних випадків, проводиться ідентифікація йоцінення ризиківна підприємстві, які виникають у процесі виробничої діяльності. У статті представлено результатианалізу міжнародних стандартів з менеджменту ризиків і наведено методику ідентифікації та запобігання не-безпекам методом функціонального аналізу дослідження небезпек і праце-здатності. Розроблено алгоритм ідентифікації та реєстру ризиків. При проведенні ідентифікації можливих небезпек пропонується використовувати ключові та керуючі слова для кожної стадії (сегмента) технологічного про-цесу та визначати можливі відхилення, причини та наслідки цих відхилень івтрати внаслідок можливих відхилень. За результатами складаєтьсяматрицяможливих відхилень. На основі проведеного аналізу розробляються заходиз метою запобігання можливим небезпекам іпризначається відповідальна особа, що контролюєстадію технологічного процесу та не допускає відхи-лення необхідних параметрів.Визначення й оцінення виробничих ризиків запобігатиме виникненню не-безпечних ситуацій, випадкам травматизму та професійних захворювань, що забезпечить збереження здоров’я й життя робітників і благополуччя всього підприємства. Стратегія, направлена на ризик-менеджмент, дасть змогу визначитидля підприємствасаме ті ризики, які потенційно здатні викликати серйозні негативні наслідки.
Інформаційна підтримка консалтингу безпеки праці на основі системи моніторингу
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2022) Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Полукаров, О. І.; Арламов, О. Ю.; Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V.  V. ; Volodchenkova, N. V.; Polukarov, O. I.; Arlamov, O. Yu.
У статті визначено необхідність удосконалення інформаційного забезпечення консалтингу безпеки праці шляхом створення системи моніторингу. Це зумовлено змінами у нормативно-законодавчій базі охорони праці, а також зміною структури Держпраці. Створення системи моніторингу передбачає комплексну модернізацію інформаційно-аналітичного забезпечення галузі охорони праці. Відсутність підсистеми аналітичної обробки даних ускладнює реалізацію запитів та перешкоджає ефективному багатокритеріальному пошуку інформації у базах даних, створенню інтегрованих звітів, ускладнює або унеможливлює застосування методів математичного моделювання для прогнозування показників безпеки праці та оцінки професійних ризиків. Визначено основні принципи, на яких має будуватись система державного моніторингу з охорони праці (принцип цілеспрямованості, принцип плановості, принцип науковості, принцип об’єктивності та інші). Основні функції системи моніторингу для інформаційної підтримки консалтингу безпеки праці – це облік та аналіз показників стану охорони праці; планування робіт з охорони праці; організація та контроль виконання робіт з реалізації заходів з охорони праці; оцінка результатів виконання запланованих заходів. Реалізація запропонованих принципів та підходів до створення системи моніторингу стає можливою в умовах активного розвитку інформаційних технологій, в результаті чого засоби комп’ютерної та комунікаційної техніки, а також програмне забезпечення набули широкого поширення у всіх без винятку виробничих та наукових областях. Для функціонування системи моніторингу необхідно розробити сукупність методів, методик та алгоритмів, що встановлюють порядок збору, обробки, аналізу та використання даних у процесі здійснення управлінської діяльності у галузі охорони праці. Використання результатів реалізації системи моніторингу дає можливість забезпечити підвищення рівня поінформованості керівників, управлінців та фахівців, які здійснюють управління в галузі охорони праці, а також забезпечити наукову обґрунтованість управлінських рішень.