Кафедра безпеки праці та охорони довкілля (БПОД)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/20
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінка впливу металургійної промисловості на стан атмосферного повітря та шляхи його зменшення(ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ», 2023) Накемпій, О. К.; Nakempii, O. K.У статті розглянуто питання впливу металургійних підприємств на навколишнє природне середовище в Україні. Встановлено, що металургійні підприємства є потужним джерелом загрози екологічній безпеці міських агломерацій та завдає значного впливу на здоров’я людей, що мешкають на прилеглих територіях. Розглянуто джерела та наслідки екологічного впливу металургійної промисловості на стан довкілля, а також склад викидів основних переділів чорної металургії в атмосферне повітря. Встановлено, що оцінка впливу металургійних підприємств на навколишнє природне середовище в Україні є досить перспективним напрямом для подальших досліджень щодо рівня екологічної безпеки. Актуальним питанням є розробка та удосконалення системи контролю за забрудненням повітряного басейну, спрямованого на певний тип антропогенних джерел. З метою забезпечення постійного контролю, підвищення результативності діяльності підприємств, задоволення вимог зацікавлених сторін, оперативного реагування на виниклі порушення, зниження негативного впливу на навколишнє середовище, в статті запропоновано практичні рекомендації щодо зменшення негативного впливу. Ці рекомендації стосуються впровадження комплексного моніторингу металургійних виробництв, а також підвищення якості екологічної інформації в сфері охорони навколишнього середовища, що приведе до підвищення якості державного управління в ширшому сенсі.Документ Зменшення викидів забруднюючих речовин промисловими підприємствами шляхом упровадження системи екологічного менеджменту(Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2021) Романь, А. М.; Пікареня, Д. С.; Накемпій, О. К.; Roman, A. M.; Pikarenia, D. S.; Nakempii, O. K.Продукування забруднюючих речовин промисловими підприємствами має тенденцію до щорічного зростання. Натомість міжнародна екологічна політика стає більш суворою і спрямованою на стимулювання щодо зменшення цих показників. В той самий час як в економічно розвинених країнах для підвищення екологічної ефективності підприємств залучаються кошти зі спеціальних фондів, промислові об’єкти, розташовані в менш розвинутих країнах, можуть розраховувати лише на власні ресурси. Пропонується стратегія підвищення рівня екологізації промислових підприємств шляхом оптимізації технологічних процесів та модернізації обладнання за рахунок внутрішнього потенціалу підприємства. Як інструмент пропонується вико‑ ристовувати вертикально інтегровану систему екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001. Такий підхід, реалізова‑ ний шляхом застосування циклу Шухарта – Демінга, також відомого як циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act), дозволить виявити найбільш пріоритетні зони для покращень, сформувати відповідну стратегію та поступово її реалізовувати, залучаючи кошти, зекономлені внаслідок підвищення ефективності технологічних процесів. Застосування підходу, заснованого на стандарті ISO 14001, має п’ять основних переваг: простота, системність, уніфікованість, проактивність та репутація. Загальна схема послідовності організації процесу «екологізації» промислового підприємства може бути описати трьома основними етапами: інтеграція системи ISO 14001; створення екологічного фонду; пошук зон оптимізації та розробка стратегії і її впровадження. В результаті очікуваними є покращення показників у трьох основних напрямах: зниження викидів забруднюючих речовин, оптимізація процесу споживання природних ресурсів та підвищення виробничих показників.Документ Оцінка екологічних ризиків від технологічних процесів коксохімічного виробництва(Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», 2022) Накемпій, О. К.; Романь, А. М.; Nakempii, O. K.; Roman, A. M.Статтю присвячено проблемі оцінки та управління екологічними ризиками в контексті формування еколого-економічної системи коксохімічного виробництва. Ведення технологічного процесу на коксохімічному заводі обумовлено значним забрудненням довкілля через техногенне навантаження, що представляє серйозну небезпеку для навколишнього середовища. Тому дослідження впливу коксохімічного виробництва на навколишнє природне середовище в Україні є важливим і актуальним. З метою забезпечення постійного контролю, підвищення результативності діяльності підприємств, задоволення вимог зацікавлених сторін, оперативного реагування на виниклі порушення, зниження негативного впливу на навколишнє середовище запропоновано порядок ідентифікації екологічних аспектів і оцінка їх впливу. Встановлено критерії значимості та принципи оцінки екологічних аспектів. Ці принципи є основою менеджменту ризику. Вони встановлюють характеристики ефективного і результативного ризик-менеджменту, відображають його цінності і пояснюють його призначення. Тому ці принципи повинні враховуватися при створенні структури і процесу ризик-менеджменту виробництва. Дотримання цих принципів дозволить виробництву управляти впливом невизначеності щодо досягнення своїх цілей. Також визначено цілі управління ризиками та можливостями процесів системи екологічного менеджменту цілі управління ризиками та запропоновано критерії ідентифікації та оцінки ризиків і можливостей.. Доведено пріоритетність вивчення оцінки екологічних ризиків, визначення їх економічної вартості, а також обґрунтування екологічних заходів з управління еколого-економічною діяльністю підприємства. Розглянуто порядок оцінки екологічних ризиків, який ґрунтується на кількісних розрахунках. На підставі розробленої процедури розроблено реєстр екологічних аспектів коксового цеху. Оцінка впливу металургійної промисловості на екологічне становище в Україні є перспективним напрямом подальших досліджень щодо оптимізації рівня екологічної безпеки металургійних підприємств.Документ Моніторинг біорізноманіття на прикладі іхтіофауни як основа створення та сталого розвитку територій природно-заповідного фонду(Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2021) Романь, А. М.; Накемпій, О. К.; Roman, A. M.; Nakempii, O. K.За результатами проведеного дослідження встановлено, що застосовані знаряддя лову та методика дослідження є цілком релевантними до мети і забезпечують отримання наукових даних щодо біологічного різноманіття риб. На двох станціях за період проведення досліджень виявлено 26 видів риб, для кожного встановлено відносну чисельність (в перерахунку на 100 м2площі водойми), а також вивчено їх біотопну приуроченість та розподіл в межах станцій. Встановлено, що найбільш чисельним на досліджуваній ділянці видом є гірчак європейський, весь життєвий цикл розвитку якого проходить на непроточних зарослих ділянках водойми. В той самий час його чисельність підлягала досить суттєвим флуктуаціям протягом періоду дослідження. Аналогічні дані отримані щодо в'язя і синця. Обидва види в 2018 році дали надзвичайно високий сплеск чисельності, перевершивши на окремих станціях гірчака. Ці дані є свідченням і показником рівня репродуктивного здоров'я популяцій і можуть бути використані як інструменти для детального їх аналізу.Документ Забруднення пилом кави повітря робочої зони кав’ярні(Sergeieva&Co, Karlsruhe, 2021) Володченкова, Н. В.; Накемпій, О. К.; Туз, Т. С.; Volodchenkova, N. V.; Nakempii, O. K. ; Tuz, T. S.Каву, як напій, споживають за свої унікальні аромо-смакові властивості та стимулюючу дію. Але поряд з тим певні концентрації хімічних речовин, що входять до складу кави та кава мелена (пил) можуть викликати захворювання, як у працівників, так і у споживачів, які відвідують заклади ресторанного господарства.У даній роботінаведено результати аналізу стану повітряного середовища робочих місць працівників закладів ресторанного господарства(кав’ярні), які виготовляють каву та напої на основі кави, визначено чинники, що утворюютьсяпри технологічному процесі виробництва кави,охарактеризовано ступінь впливу шкідливих речовин на організм людини.