Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання: термінологічний і сутнісний аналіз(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2020) Шкрабак, І. В.; Нікульчев, М. О.; Shkrabak, I. V.; Nikulchev, M. O.Метою дослідження виступає вивчення й аналіз сучасних підходів до дескрипції науково-технологічної сфери у вітчизняній і зарубіжній науці, визначення її сутнісних характеристик і уточнення змісту поняття «науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання». Актуальність зумовлена недостатньою теоретичною визначеністю науково-технологічної сфери як об’єкта державного регулювання, який системно поєднує в собі кілька широких сфер діяльності (наукову, технічну, технологічну, інноваційну), що призводить до зниження результативності й ефективності функціонування механізмів державного регулювання процесів генерації, прикладної трансформації та дифузії знань у всі сфери життєдіяльності суспільства. До результатів дослідження належить обґрунтування трансформації ролі технології в історичному процесі розгалуження функцій науки у суспільстві. Визначено, що в Україні реалізується змішаний варіант інститутотворення в науково-технологічній сфері. Обґрунтовано неправомірність тлумачення національної інноваційної системи як інституціональної моделі науково-технологічної сфери і розкрито структуру її основних дескрипторів. Обґрунтовано, що науково-технологічна сфера має системну природу і наведені ознаки її системності. Сформульовані висновки полягають у визначенні особливостей технології як галузі перехрещення основних функцій науки у суспільстві. Визначено, що з-поміж усіх видів діяльності у науково-технологічній сфері можуть бути виокремлені основні й забезпечувальні, які формують засоби і процеси генерації нового знання у вигляді різного роду ресурсів (матеріальних, фінансових, кадрових, інформаційних, організаційних тощо) і можливостей їх використання. У ході дослідження уточнено поняття «науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання» і визначені перспективи подальших досліджень.Документ Засади системи державного регулювання міжнародної торгівлі та місце митної політики в ньому(Дніпровський державний аграрно-економічний університет; ТОВ «ДКС Центр», 2019) Поважний, О. С.; Мойсеєнко, К. Є.; Povazhnyі, О. S. ; Moiseenko, K. E.У статті встановлено засади системи державного регулювання міжнародної торгівлі в Україні та місце митної політики в ньому, яка є потужним механізмом регулювання міжнародної торгівлі. Разом з тим, умови інтеграції та глобалізації вимагають широкого врахування складових державного регулювання міжнародної торгівлі. Показано, що основна мета системи державного регулювання міжнародної торгівлі має полягати у додержані обмежень міжнародних організацій з митних тарифів та збільшенні обсягів торгівлі, наближенні до симетрії експорту/імпорту, одночасно зважено використовуючи інструменти та заходи внутрішньої регуляторної, промислової та фіскальної політики.Документ Державне регулювання процесів забезпечення національних інтересів у митній політиці України(Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 2019) Поважний, О. С.; Povazhnyі, О. S.У статті наведено засади державного регулювання процесів забезпечення національних інтересів у митній політиці України. Дослідження дозволило деталізувати сферу митних інтересів України в системі національних. Встановлено інструменти, методи та важелі державного регулювання процесів забезпечення національних інтересів у митній політиці України. На відміну від існуючих, пропоновано до методів державного регулювання включати внутрішню та міжнародну координацію, варіативний підхід, оптимізацію цілей митної політики у забезпеченні національних інтересів з точки зору витрат на їх захист і найменших негативних наслідків для економіки країни.