Перегляд за Автор "Nalobina, O. O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Задача руху сільськогосподарського робота на поворотах(Луцький національний технічний університет, 2022) Налобіна, О. О.; Голотюк, М. В.; Бундза, О. З.; Шимко, А. В.; Михайлов, А. О.; Nalobina, O. O.; Holotiuk, M. V.; Bundza, О. Z.; Shymko, A. V.; Mikhailov, A. O.У сільськогосподарському виробництві зростає попит на машини та обладнання дія якого характеризується порівняно не великою енергоємністю та високою продуктивністю. Задовольнити попит сільськогосподарських виробників у таких технічних засобах можливо лише за рахунок запровадження інноваційних технічних розробок, зокрема роботів і робототехнічних комплексів, які сприяють заощадженню трудових ресурсів та підвищенню продуктивності виконання робіт, виконанню роботи у важкодоступних місцях.Низькі темпи запровадження роботів у сільськогосподарське виробництво пояснюються недостатнім вивченням доцільності їхнього впровадження та ефективності використання робототехніки в порівнянні з традиційними технологіями ведення сільського господарства. Відсутні також теоретичні розробки з даної проблеми, методичнірекомендацій щодо впровадження робототехніки. Крім того не налагоджено системної підготовки кадрів для обслуговування даного виду техніки. Тому на даний час є потреба у розробці теоретичних основ проектування і застосування робототехніки у сільськогосподарському виробництві, методик визначення доцільності впровадження даної техніки, оцінювання її ефективності. У статті наголошено на важливості запровадження роботів і роботизованих комплексів у сільськогосподарському виробництві. Окреслено основні задачі, які ефективно можуть бути вирішені із запровадженням робототехніки. Проаналізовано рух робота на гусеничному ходу під час здійснення повороту. Отримано рівняння руху робота під час здійснення повороту, визначення швидкості центру мас робота, радіусу повороту.В основу проведених авторами досліджень покладено праці вітчизняних і закордонних вчених з проблеми запровадження інновацій у сільському господарстві, зокрема роботів і робото технічних комплексів.Документ Концептуальне комплексне оцінювання ефективності використання комунальних машин(Луцький національний технічний університет, 2022) Налобіна, О. О.; Бундза, О. З.; Голотюк, М. В.; Пуць, В. С.; Мартинюк, В. Л.; Налобина, Е. А.; Бундза, О. З.; Голотюк, Н. В.; Пуць, В. С.; Мартынюк, В. Л.; Nalobina, O. O.; Bundza, О. Z.; Holotiuk, M. V.; Puts, V. S.; Martyniuk, V. L.У статті викладено результати дослідження сукупності часткових показників, якими можна оцінити ефективність використання комунальних прибиральних машин із щітковим робочим органом; представлено функціональну схему формування узагальненого критерію ефективності та отримано математичний вираз для його визначення.Документ Мехатроніка в системах точного землеробства(Національний університет водного господарства та природокористування, 2022) Голотюк, М. В.; Налобіна, О. О.; Бундза, О. З.; Тхорук, Є. І.; Дорощук, В. О.; Holotiuk, M. V.; Nalobina, O. O.; Bundza, О. Z.; Tkhoruk, Y.; Doroshchuk, V.У статті розглядається актуальний напрямок розвитку агропромислових комплексів в основі якого лежить використання ресурсозберігаючих технологій. Одним з найбільш ефективних та перспективних методів підвищення продуктивності виконання робіт в агропромисловому комплексі є впровадження систем точного землеробства. У статті представлена і досліджена можливість використання засобів автоматизації для управління сільськогосподарською технікою. Запропоновано рішення щодо створення централізованої уніфікованої автоматизованої інформаційної системи управління. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і зниження витрат необхідно розробляти і впроваджувати сучасні і передові технології польових досліджень і прогнозування врожайності. Такі технології забезпечують більш ефективне використання природних, матеріальних та інших ресурсів, сприяють розвитку високоефективної економіки без порушення навколишнього середовища, збільшуючи витрати. Багато сільськогосподарських підприємств використовують технології точного землеробства з використанням систем супутниковий моніторинг для агропромислового комплексу. Впровадження точного землеробства включає в себе три основні етапи: збір інформації, прийняття рішень на основі аналізу отриманих даних і реалізація запланованих заходів. Для реалізації таких заходів необхідно застосовувати існуючі технології точного землеробства: картографування і паралельне водіння, що є поширеною технологією точного землеробства, що включає в себе GPS-приймач, дисплей з показником, автопілот і процесор, який обробляє дані. При цьому задіяна супутникова навігація і спеціалізовані програми для дистанційного управління технікою. Такий спосіб дозволяє домогтися максимальних врожаїв, зменшити кількість внесених добрив, підвищити екологічність землеробства.Документ Підвищення ефективності технічного обслуговування машин(Національний університет водного господарства та природокористування, 2022) Голотюк, М. В.; Налобіна, О. О.; Бундза, О. З.; Тхорук, Є. І.; Дорощук, В. О.; Holotiuk, M. V.; Nalobina, O. O.; Bundza, О. Z.; Tkhoruk, Y.; Doroshchuk, V.У статті представлені результати аналізу існуючих в даний час форм організації технічного обслуговування сільськогосподарської техніки, що експлуатується підприємствами агропромислового комплексу.Розглянуто варіанти сучасних методів організації системи технічного обслуговування і ремонту на основі управління технічним станом машин з урахуванням теорії їх старіння. Ці нові погляди на організацію обслуговування машинно-тракторного парку, засновані на конструктивних особливостях сучасної техніки, можуть істотно вплинути на ефективність обслуговування машин за рахунок скорочення часу виконання робіт і скорочення переліку технологічних операцій. Розроблено та запропоновано до впровадження рекомендації щодо формування нової, перспективної, організації технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. Представлено теоретичні основи експлуатаційної надійності машин, які формуються на фактичному матеріалі лабораторних, стендових і виробничих випробувань машин, на результатах багаторічних спостережень за їх експлуатацією в реальних умовах. На основі результатів досліджень встановлено,що вданий час в поточному ремонті вузлів машин використовуються дві стратегії: без застосування технічного діагностування і на основі технічного діагностування.Залежно від умов відновлення перша стратегія має два різновиди:профілактична реставрація, при якій здійснюється своєчасне подання заміни комплектуючих після планованого розбирання;заміна компонентів у міру необхідності після їх виходу з ладу.При другій стратегії профілактичне відновлення проводиться при наявності штатного технічного діагностування, що дозволяє більш повно використовувати ресурс замінених компонентів і збільшувати частоту їх замін, така стратегіядоцільна тільки при оптимальних економічних показниках, в іншому випадку слід переходити до першої стратегії поточного ремонту.