Гірничо-металургійний факультет

Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/10

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Застосування методології наукових досліджень для удосконалення управління безпекою праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу
    (ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ», 2024) Кружилко, О. Є.; Дзюрбан, М. Г.; Майстренко, В. В.; Харін, Є. М.; Kruzhylyko, O. Ye.; Dzurban, M. G.; Maistrenko, V. V.; Kharin, E. M.
    У статті обґрунтовано необхідність застосування методології наукових досліджень для підвищення ефективності удосконалення управління безпекою праці. Відзначено, що професійний ризик є одним з показників, що характеризують стан безпеки праці (на робочому місці, в підрозділі тощо), а також може бути використаний як оцінка ефективності конкретних рішень (або плану заходів) з управління охороною праці. Крім того, важливим аспектом ефективного управління в сучасних умовах є обґрунтування обсягів коштів, необхідних для реалізації заходів управління. Результати аналізу наукових публікацій свідчать, що на сьогодні застосовуються підходи, які забезпечують підтримку рівня професійного ризику в межах визначених прийнятних значень, для ефективної практичної реалізації яких має бути додатково визначена методика формування альтернативних варіантів відповідних управлінських рішень, а також чітко визначені критерії вибору оптимальних рішень. Розглянута ситуація прийняття рішень характеризується такими обставинами: у цеху в процесі виробництва активно використовуються контрольно-вимірювальні прилади, розглядається можливість виникнення різних нештатних ситуацій: від незначного відхилення параметрів від допустимих значень до повного виходу з ладу будь-якого з приладів, можуть виникнути виробничі втрати. Відмови в роботі цих приладів можуть призвести до аварійних ситуацій, нещасних випадків, виходу з ладу виробничого обладнання. Отже, вирішення поставленого завдання полягало у виборі варіанту заходу, який забезпечить мінімізацію очікуваної суми витрат на обслуговування приладів та втрат внаслідок виходу з ладу (або простою) цих приладів. Для вирішення цього завдання застосовано критерій Севіджа, в результаті встановлено, що найбільш вигідним для підприємства буде проведення щомісячних перевірок (альтернатива a3). Саме ця альтернатива передбачає мінімізацію очікуваної суми витрат на обслуговування приладів і втрат внаслідок виходу з ладу (або простою) цих приладів.
  • Ескіз
    Документ
    Удосконалення оцінки ризиків на основі моделювання наслідків виробничого травматизму
    (Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», 2022) Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Демчук, Г. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V.  V.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.; Demchuk, H. V.
    У статті проаналізовано результати теоретичних досліджень та практичних підходів до оцінки професійних ризиків. Незважаючи на значну кількість теоретичних напрацювань, для ефективного управління ризиками на робочих місцях основними проблемними завданнями, які потребують вирішення, залишається розроблення практичних рекомендацій із застосування існуючих методів, підходів, алгоритмів. Проаналізовано підходи до оцінки виробничих ризиків, що базуються на використанні статистичних даних про виробничий травматизм. Відзначено, що для практичного застосування запропонованого підходу необхідно мати актуалізовані бази даних та інформаційні системи, призначені для обробки даних та візуалізації результатів. Запропоновано для практичного використання математичну модель коефіцієнта важкості виробничого травматизму, яка має вигляд залежності вказаного коефіцієнта від множини чинників, що впливають (причини нещасного випадку, виду події, віку та стажу роботи потерпілого). Для побудови моделі запропоновано використання методу регресійно-кореляційного аналізу. Дослідження отриманої моделі дозволило встановити ступінь впливу чинників на можливі наслідки нещасних випадків. Зокрема встановлено, що саме вид події, яка має найменшу частоту прояву (падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо) максимальною мірою впливає на кількість днів непрацездатності. Урахування виявлених величин впливу факторів дозволило сформувати обґрунтовані профілактичні заходи.