Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Мехатроніка в системах точного землеробства(Національний університет водного господарства та природокористування, 2022) Голотюк, М. В.; Налобіна, О. О.; Бундза, О. З.; Тхорук, Є. І.; Дорощук, В. О.; Holotiuk, M. V.; Nalobina, O. O.; Bundza, О. Z.; Tkhoruk, Y.; Doroshchuk, V.У статті розглядається актуальний напрямок розвитку агропромислових комплексів в основі якого лежить використання ресурсозберігаючих технологій. Одним з найбільш ефективних та перспективних методів підвищення продуктивності виконання робіт в агропромисловому комплексі є впровадження систем точного землеробства. У статті представлена і досліджена можливість використання засобів автоматизації для управління сільськогосподарською технікою. Запропоновано рішення щодо створення централізованої уніфікованої автоматизованої інформаційної системи управління. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і зниження витрат необхідно розробляти і впроваджувати сучасні і передові технології польових досліджень і прогнозування врожайності. Такі технології забезпечують більш ефективне використання природних, матеріальних та інших ресурсів, сприяють розвитку високоефективної економіки без порушення навколишнього середовища, збільшуючи витрати. Багато сільськогосподарських підприємств використовують технології точного землеробства з використанням систем супутниковий моніторинг для агропромислового комплексу. Впровадження точного землеробства включає в себе три основні етапи: збір інформації, прийняття рішень на основі аналізу отриманих даних і реалізація запланованих заходів. Для реалізації таких заходів необхідно застосовувати існуючі технології точного землеробства: картографування і паралельне водіння, що є поширеною технологією точного землеробства, що включає в себе GPS-приймач, дисплей з показником, автопілот і процесор, який обробляє дані. При цьому задіяна супутникова навігація і спеціалізовані програми для дистанційного управління технікою. Такий спосіб дозволяє домогтися максимальних врожаїв, зменшити кількість внесених добрив, підвищити екологічність землеробства.Документ A new technical solution of a header for sunflower harvesting(National institute of research-development for machines and installations designed to agriculture and food industry, 2019) Nalobina, O. O. ; Vasylchuk, N. V.; Bundza, О. Z.; Holotiuk, M. V.; Veselovska, N. R.; Zoshchuk, N. V.; Налобіна, О. О.; Голотюк, М. В.; Бундза, О. З.A number of the currentresearchaboutthe headers of the sunflower harvesting machine have been analysedand the main directions of their implementation are outlined. The design of the improved headeris developed, which is designed to reduce the loss of seed and the height of the stubbleon the field which remains after the completion of harvesting operations. The results of field research of developed and conducted construction are presented. Directions and fields of further research are outlined.Документ Науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання: термінологічний і сутнісний аналіз(Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2020) Шкрабак, І. В.; Нікульчев, М. О.; Shkrabak, I. V.; Nikulchev, M. O.Метою дослідження виступає вивчення й аналіз сучасних підходів до дескрипції науково-технологічної сфери у вітчизняній і зарубіжній науці, визначення її сутнісних характеристик і уточнення змісту поняття «науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання». Актуальність зумовлена недостатньою теоретичною визначеністю науково-технологічної сфери як об’єкта державного регулювання, який системно поєднує в собі кілька широких сфер діяльності (наукову, технічну, технологічну, інноваційну), що призводить до зниження результативності й ефективності функціонування механізмів державного регулювання процесів генерації, прикладної трансформації та дифузії знань у всі сфери життєдіяльності суспільства. До результатів дослідження належить обґрунтування трансформації ролі технології в історичному процесі розгалуження функцій науки у суспільстві. Визначено, що в Україні реалізується змішаний варіант інститутотворення в науково-технологічній сфері. Обґрунтовано неправомірність тлумачення національної інноваційної системи як інституціональної моделі науково-технологічної сфери і розкрито структуру її основних дескрипторів. Обґрунтовано, що науково-технологічна сфера має системну природу і наведені ознаки її системності. Сформульовані висновки полягають у визначенні особливостей технології як галузі перехрещення основних функцій науки у суспільстві. Визначено, що з-поміж усіх видів діяльності у науково-технологічній сфері можуть бути виокремлені основні й забезпечувальні, які формують засоби і процеси генерації нового знання у вигляді різного роду ресурсів (матеріальних, фінансових, кадрових, інформаційних, організаційних тощо) і можливостей їх використання. У ході дослідження уточнено поняття «науково-технологічна сфера як об’єкт державного регулювання» і визначені перспективи подальших досліджень.