Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва

У статті проаналізовано основні програмні документи у сфері державного регулювання науково-технологічного й інноваційного розвитку України. Встановлено, що вони не визначають основні засади державної політики науково-технологічного й інноваційного розвитку країни, стратегії її реалізації, моделі взаємодії держави, науки і бізнесу у процесі переходу до інноваційного шляху розвитку. Обґрунтовано необхідність створення «інституціональної вісі» державного регулювання науково-технологічного й інноваційного розвитку України і визначено структуру її елементів.

У статті представлено технологічну структуру виробництва України порівняно з окремими країнами світу. Обґрунтовано, що синергія дії механізмів реалізації державної політики науково-технологічного розвитку країни найбільш повно проявляється в рамках національної інноваційної системи, виявлено і проаналізовано актуальні тенденції її функціонування за останні десять років. Виявлено, що стабільне зменшення основних показників діяльності наукових організацій, підготовки наукових кадрів в Україні, фінансування наукових досліджень і розробок, інноваційної діяльності промислових підприємств супроводжуються високими темпами згортання наукової діяльності у підприємницькому секторі; змінами у структурі внутрішніх поточних витрат на виконання НДР за видами робіт за секторами діяльності; скороченням кількості аспірантів і докторантів за галузями знань і спеціальностями, які є драйверами технологічного оновлення національної економіки, і низькою результативністю діяльності аспірантури і докторантури. Встановлено, що регулюючою підсистемою НІС України не сформовані механізми спрямування науково-технологічної й інноваційної діяльності на зміну структури технологічних укладів. Обґрунтовано, що пріоритетним шляхом стратегічного розвитку технологічних укладів національної економіки є використання передових індустріальних технологій для модернізації підприємств третього і четвертого технологічних укладів з подальшим послідовним переходом до інноваційного розвитку країни. Обґрунтовано провідну роль інституціонального механізму державного регулювання науково-технологічного розвитку країни і визначено основний напрям його трансформації – створення «інституціональної вісі», що визначає концептуальні засади державної політики у сфері науково-технологічного й інноваційного розвитку країни, закріплює національну модель зміни технологічних укладів, окреслює стратегію науково-технологічного розвитку і національний план дій на її виконання. Обґрунтовано необхідність виділення сектору освіти, як нового інституціонального партнера в межах національної інноваційної системи України, і запропоновані напрями трансформації організаційного й економічного механізмів державного регулювання науково-технологічного розвитку країни.

Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку