Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Інформаційна підтримка консалтингу безпеки праці на основі системи моніторингу(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2022) Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Полукаров, О. І.; Арламов, О. Ю.; Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V. V. ; Volodchenkova, N. V.; Polukarov, O. I.; Arlamov, O. Yu.У статті визначено необхідність удосконалення інформаційного забезпечення консалтингу безпеки праці шляхом створення системи моніторингу. Це зумовлено змінами у нормативно-законодавчій базі охорони праці, а також зміною структури Держпраці. Створення системи моніторингу передбачає комплексну модернізацію інформаційно-аналітичного забезпечення галузі охорони праці. Відсутність підсистеми аналітичної обробки даних ускладнює реалізацію запитів та перешкоджає ефективному багатокритеріальному пошуку інформації у базах даних, створенню інтегрованих звітів, ускладнює або унеможливлює застосування методів математичного моделювання для прогнозування показників безпеки праці та оцінки професійних ризиків. Визначено основні принципи, на яких має будуватись система державного моніторингу з охорони праці (принцип цілеспрямованості, принцип плановості, принцип науковості, принцип об’єктивності та інші). Основні функції системи моніторингу для інформаційної підтримки консалтингу безпеки праці – це облік та аналіз показників стану охорони праці; планування робіт з охорони праці; організація та контроль виконання робіт з реалізації заходів з охорони праці; оцінка результатів виконання запланованих заходів. Реалізація запропонованих принципів та підходів до створення системи моніторингу стає можливою в умовах активного розвитку інформаційних технологій, в результаті чого засоби комп’ютерної та комунікаційної техніки, а також програмне забезпечення набули широкого поширення у всіх без винятку виробничих та наукових областях. Для функціонування системи моніторингу необхідно розробити сукупність методів, методик та алгоритмів, що встановлюють порядок збору, обробки, аналізу та використання даних у процесі здійснення управлінської діяльності у галузі охорони праці. Використання результатів реалізації системи моніторингу дає можливість забезпечити підвищення рівня поінформованості керівників, управлінців та фахівців, які здійснюють управління в галузі охорони праці, а також забезпечити наукову обґрунтованість управлінських рішень.Документ Методичні підходи до удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Демчук, Г. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Demchuk, H. V.У статті викладено результати аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення системи управління охороною праці в аспекті переходу до впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відзначено, що система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, в умовах сьогодення виявилась недостатньо ефективною, відтак удосконалення потребує і її інформаційне забезпечення. Одним із недоліків існуючого інформаційного забезпечення управління охороною праці можна вважати невирішеність питань інтеграції різних інформаційних систем (ІС) в сфері охорони праці, призначених для вирішення завдань управління, що не дозволяє формувати узагальнені інформаційні бази, проводити аналітичну обробку даних. Оцінка професійних ризиків потребує здійснення систематичного контролю показників діяльності підприємства, передбачає прогнозування динаміки змін цих показників, а також врахування інших чинників, які потенційно впливають на професійні ризики. Для автоматизації процесу збору та аналізу початкових даних, моделювання та розрахунку прогнозу професійного ризику пропонується створення спеціалізованої інформаційної системи моніторингу. Враховуючи необхідність значних обсягів фінансових витрат на реалізацію цього проєкту, інші підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення полягають у поступовому створенні окремих підсистем системи моніторингу. Сформовано основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком, зокрема запропоновано модернізацію інформаційних систем на державному рівні та рівні підприємств. Накопичені в процесі функціонування цих систем статистичні дані можуть бути використані як початкові дані для оцінювання професійного ризику та подальшого розроблення обґрунтованих профілактичних заходів.Документ Дослідження впливу заходів ієрархії контролю на професійний ризик(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Майстренко, В. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Maystrenko, V. V. ; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.У статті проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід побудови системи управління безпекою та гігієною. Відзначено, що пріоритетними завданнями в процесі забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для багатьох розвинених країн світу є: перегляд та удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки та гігієни праці, стимулювання роботодавців щодо забезпечення належних умов праці, а також підвищення рівня обізнаності керівників та працівників з питань безпеки та гігієни праці. Рекомендації щодо планування заходів в залежності від наявних на підприємствах небезпек та результатів оцінки ризиків містятьсяв документах Міжнародної організації праці. Способи та методи виявлення та оцінки факторів небезпеки можна вибирати відповідно до особливостей робочого місця. Ефективна діяльність зі зниження професійного ризику є передбачає виконання певної послідовностізасобів та методів управління (ієрархії контролю), як це зазначено у міжнародному стандарті ISO 45001. Пропонується використовувати такі пріоритети виконання заходів зі зниження ризику: усунення факторів небезпеки, заміна процесів, операцій, матеріалів або обладнання на менш небезпечні, застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, адміністративний контроль факторів небезпеки, засоби індивідуального захисту. За результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах відсутності ресурсів для реалізації заходів найвищих пріоритетів найбільш результативним виявився підхід, який поєднує застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, а також адміністративний контроль факторів небезпеки. Для впровадження систем управління гігієною та безпекою праці на основі ризикоорієнтованого підходу необхідно, насамперед, розробити та затвердити методику, що визначає порядок розрахунку професійного ризику та забезпечити врахування результатів оцінювання ризику при плануванні профілактичних заходів.Документ Удосконалення оцінки професійного ризику на основі експертних методів(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Токар, О. О.; Майстренко, В. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tokar, O. O.; Maystrenko, V. V.Мета: розробка і теоретичне обґрунтування такого підходу, який повинен забезпечити створення інформаційної та розрахунково-аналітичної основи для планування і реалізації ефективних профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію професійних ризиків на виробництві. Проаналізовані різні підходи до обчислення професійного ризику, передусім такі, що ґрунтуються на результатах оцінки умов праці на робочих місцях за показниками виробничих чинників (атестації робочих місць). Серед загальних недоліків методів, що використовують результати атестації робочих місць, слід зазначити основні: вірогідність порушення методики виміру, недостатню об'єктивність оцінки виробничих чинників, тривалий строк між вимірами, досить високу вартість. Відмічено, що основними завданнями, які вимагають вирішення, є: формування інформаційних баз для розрахунків, розробка методик оцінки і залучення кваліфікованих експертів. Запропонований метод оцінки професійних ризиків, особливістю якого є облік результатів вимірів рівнів виробничих чинників і експертних оцінок. У результаті проведення розрахунків отримано розрахункове значення професійного ризику для конкретної професії, що дозволяє зробити висновок про те, наскільки умови праці відповідають чинним нормативним вимогам. Висновки: запропонований підхід передбачає стимулювання працедавців у забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, а також активне залучення працівників до участі у вирішенні завдань охорони праці. Як перспективні напрями вдосконалення оцінки професійних ризиків відмічено: впровадження гнучкого механізму систематичного анкетування умов праці на робочих місцях, обґрунтування рівнів градації професійного ризику, впровадження сучасних інформаційних систем для обліку та аналізу виробничих чинників у динаміці.