Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Використання системи БМП для блокування небезпечних енергій при проведенні робіт з ремонту та обслуговування техніки(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Токар, О. О.; Maystrenko, V. V. ; Volodchenkova, N. V.; Tokar, O. O.Створення здорових і безпечних умов праці – основне завдання роботодавця при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Практика показує, що причиною нещасних випадків при проведенні робіт з ремонту та обслуговування обладнання є неузгоджені та помилкові дії персоналу, наслідком яких є помилкова подача небезпечної енергії на установку, де працюють люди. З метою профілактики травматизму на підприємствах металургії виникає необхідність перегляду і модернізації існуючого підходу до контролю подачі небезпечної енергії при виконанні ремонтних робіт, удосконалення діючої бірочної системи допуску до ремонтів технологічного обладнання на основі використання досвіду передових світових технологій – упровадження міжнародного стандарту БМП (Блокування – Маркування – Перевірка). Система БМП застосовується під час виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту устатковання, а також будь-яких інших випадків, коли персоналу необхідно увійти до небезпечної зони, і включає не тільки власне процес блокування і маркування, але й всі інші заходи: ведення документації, організацію зберігання і видачі пристроїв БМП, навчання і перевірки знань персоналу. Як показав аналіз, діюча бірочна система на металургійних підприємствах України поступається своєю ефективністю системі БМП, яка дозволяє практично повністю усунути ризики, пов'язані з людським фактором при проведенні робіт з ремонту та обслуговування обладнання. Проаналізовано зарубіжний досвід використання систем блокування та маркування небезпечних енергій та наявну в Україні нормативно-правову базу з цього питання. За результатами досліджень встановлено основні принципи використання системи БМП на підприємствах металургійної галузі. Запропоновано послідовність реалізації процедури БМП. Детально розглянуто інформацію, на основі якої формується карта БМП. Важливим етапом формування цієї карти є оцінка виробничих ризиків впливу небезпечних енергій в процесі виконання робіт з ремонту та обслуговування обладнання. Обґрунтовано напрям подальших досліджень щодо впровадженням системи БМП і легалізації стандарту БМП на державному рівні.Документ Дослідження впливу заходів ієрархії контролю на професійний ризик(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Майстренко, В. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Maystrenko, V. V. ; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.У статті проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід побудови системи управління безпекою та гігієною. Відзначено, що пріоритетними завданнями в процесі забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для багатьох розвинених країн світу є: перегляд та удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки та гігієни праці, стимулювання роботодавців щодо забезпечення належних умов праці, а також підвищення рівня обізнаності керівників та працівників з питань безпеки та гігієни праці. Рекомендації щодо планування заходів в залежності від наявних на підприємствах небезпек та результатів оцінки ризиків містятьсяв документах Міжнародної організації праці. Способи та методи виявлення та оцінки факторів небезпеки можна вибирати відповідно до особливостей робочого місця. Ефективна діяльність зі зниження професійного ризику є передбачає виконання певної послідовностізасобів та методів управління (ієрархії контролю), як це зазначено у міжнародному стандарті ISO 45001. Пропонується використовувати такі пріоритети виконання заходів зі зниження ризику: усунення факторів небезпеки, заміна процесів, операцій, матеріалів або обладнання на менш небезпечні, застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, адміністративний контроль факторів небезпеки, засоби індивідуального захисту. За результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах відсутності ресурсів для реалізації заходів найвищих пріоритетів найбільш результативним виявився підхід, який поєднує застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, а також адміністративний контроль факторів небезпеки. Для впровадження систем управління гігієною та безпекою праці на основі ризикоорієнтованого підходу необхідно, насамперед, розробити та затвердити методику, що визначає порядок розрахунку професійного ризику та забезпечити врахування результатів оцінювання ризику при плануванні профілактичних заходів.Документ Удосконалення оцінки професійного ризику на основі експертних методів(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Токар, О. О.; Майстренко, В. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tokar, O. O.; Maystrenko, V. V.Мета: розробка і теоретичне обґрунтування такого підходу, який повинен забезпечити створення інформаційної та розрахунково-аналітичної основи для планування і реалізації ефективних профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію професійних ризиків на виробництві. Проаналізовані різні підходи до обчислення професійного ризику, передусім такі, що ґрунтуються на результатах оцінки умов праці на робочих місцях за показниками виробничих чинників (атестації робочих місць). Серед загальних недоліків методів, що використовують результати атестації робочих місць, слід зазначити основні: вірогідність порушення методики виміру, недостатню об'єктивність оцінки виробничих чинників, тривалий строк між вимірами, досить високу вартість. Відмічено, що основними завданнями, які вимагають вирішення, є: формування інформаційних баз для розрахунків, розробка методик оцінки і залучення кваліфікованих експертів. Запропонований метод оцінки професійних ризиків, особливістю якого є облік результатів вимірів рівнів виробничих чинників і експертних оцінок. У результаті проведення розрахунків отримано розрахункове значення професійного ризику для конкретної професії, що дозволяє зробити висновок про те, наскільки умови праці відповідають чинним нормативним вимогам. Висновки: запропонований підхід передбачає стимулювання працедавців у забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, а також активне залучення працівників до участі у вирішенні завдань охорони праці. Як перспективні напрями вдосконалення оцінки професійних ризиків відмічено: впровадження гнучкого механізму систематичного анкетування умов праці на робочих місцях, обґрунтування рівнів градації професійного ризику, впровадження сучасних інформаційних систем для обліку та аналізу виробничих чинників у динаміці.