Кафедра мовних та гуманітарних дисциплін (МГД)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/24
Переглянути
Документ Когнітивне конструювання прийменникової каузативності в новогрецькій мові(Міжнародний гуманітарний університет, 2021) Хоровець, В. Є.; Канна, В. Ю.; Тарапатов, М. М.; Khorovets, V. Ye.; Kanna, V. Yu.; Tarapatov, M. M.У розвідці досліджено особливості процесів і механізмів когнітивного конструювання прийменникової каузативності в новогрецькій мові. Типологію ситуацій зі значенням причини становлять 5 типів: 1) екзистенційний тип (буття), 2) акціональний тип (дія, подія, явище), 3) статальний тип (стан), 4) реляційний тип (відношення), 5) характеризаційний тип (ознака, властивість, якість, кількість). У різних мовах незалежно від їхньої морфологічної будови синтаксичні конструкції, смислова структура яких містить логічну пропозицію каузальності (X є причина Y), називають каузальними конструкціями. Каузальна семантика може бути виражена різними каузальними конструкціями, які є способом вираження причинно-наслідкових зв’язків. Тим часом засобами вираження причинно-наслідкових відношень є їх маркери у структурі каузальних конструкцій, до яких належать з-поміж решти – прийменники. З когнітивного погляду прийменники – це орієнтири, які маркують певні точки простору або його зони у вибраній системі координат. У цій розвідці проаналізовано особливості компонентного складу всіх п’яти типів каузативних ситуацій у новогрецькій мові; ідентифіковано обов’язкові компоненти каузативних ситуацій: для екзистенційної: 1) суб’єкт ситуації; 2) предикат існування, виникнення або припинення існування; 3) причинний чинник (внутрішній або зовнішній); для акціональної: 1) агенс; 2) дія (відсутність дії) агенса чи подія; 3) причина (внутрішня або зовнішня); для статальної: 1) агенс; 2) стан (емоційно-психічний, фізичний або фізіологічний); 3) причина (внутрішня або зовнішня); для реляційної: 1) агенс; 2) відношення між учасниками ситуації; 3) причинний чинник; для характеризаційної: 1) агенс (людина, предмет, явище); 2) суб’єктивні та об’єктивні ознаки та властивості агенса (поведінкові, суспільні), а також об’єктивні ознаки, властивості предметів, явищ та фізичного середовища; 3) причина (внутрішня або зовнішня). Найчисленнішою виявилася група акціональної каузативності, що об’єднує дії агенса та події, архісемою семантичної структури якої є субкатегоріальна ознака «акціональність», інтегральними семами є інваріантні ознаки вияву прийменникової акціональності, а саме дії, процеси, між якими встановлюються причинно-наслідкові відношення.