Кафедра мовних та гуманітарних дисциплін (МГД)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/24

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 13 з 13

Особливості перекладу медичної термінології
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2019) Шепітько, С. В.; Тарапатов, М. М.
У статті проаналізовано особливості лінгвістичного функціонування медичної термінології та перекладацьких трансформацій, що було застосовано для відтворення українською мовою відео- та аудіо ряду серіалу «Доктор Хаус». Зокрема, увагу зосереджено на вивченні тематичного складу, класифікації спеціальної лексики та основних типів перекладацьких трансформацій. Автори досліджують найбільш продуктивні шляхи перекладу медичної термінології з англійської мови українською. У результаті засвідчено превалювання лексичних трансформацій. Найчастотнішими прийомами перекладу медичної спеціальної лексики є калькування, транслітерація і транскрипція. Тому постулюється ідея про те, що вони дозволяють зберегти інтернаціональність медичної термінології.
Теоретичні засади та методика дослідження релігійно-екстремістських текстів: комунікативно-дискурсивний підхід
(Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020) Смирнова, М. С.; Панова, Я. Є.; Тарапатов, М. М.; Smyrnova, M. S.; Tarapatov, M. M.; Panova, Ya. Ye.
У статті розглядається поняття релігійно-екстремістського дискурсу, лінгвопрагматичні характеристики маніпулятивного впливу в екстремістсько-релігійних текстах, описано структуру досліджень такого типу текстів, методологію й перспективні напрями. Зокрема, запропоновано розглянути екстремістсько-релігійні тексти XXI ст. на предмет мовних і мовленнєвих особливостей вербалізації маніпулятивних стратегій і тактик на матеріалі далеко- та близькоспоріднених мов, а саме сучасних германських, романських, слов’янських і новогрецької мов. Аналіз досліджуваних текстів у їх компаративному аспекті передбачає виокремлення маніпулятивних прийомів впливу на ідеологічне світобачення реципієнта для запобігання загрозі інформаційної пропаганди, закликів до скоєння терористичних актів і подібних руйнівних для соціуму явищ. Крім того, перспективним вбачаємо розроблення для лінгвокриміналістів методичних рекомендацій щодо виявлення ознак збудження політичної ненависті та релігійної ворожнечі в лінгвістичній експертизі.
Формування комунікативної компетенції у студентів через проведення позааудиторних заходів з іноземної мови
(Донбаська національна академія будівництва і архітектури, 2020) Довгаль, І. А.
Метою навчання іноземній мові є формування комунікативній компетенції, що включає мовну та соціокультурну компетенцію. Навчання іноземній мові повинно сприяти формуванню особистості здібної і бажаючої приймати участь у міжкультурній комунікації. Але таку особистість неможливо сформувати без знань про соціокультурні особливості країн, мова яких вивчається.
Когнітивне конструювання прийменникової каузативності в новогрецькій мові
(Міжнародний гуманітарний університет, 2021) Хоровець, В. Є.; Канна, В. Ю.; Тарапатов, М. М.; Khorovets, V. Ye.; Kanna, V. Yu.; Tarapatov, M. M.
У розвідці досліджено особливості процесів і механізмів когнітивного конструювання прийменникової каузативності в новогрецькій мові. Типологію ситуацій зі значенням причини становлять 5 типів: 1) екзистенційний тип (буття), 2) акціональний тип (дія, подія, явище), 3) статальний тип (стан), 4) реляційний тип (відношення), 5) характеризаційний тип (ознака, властивість, якість, кількість). У різних мовах незалежно від їхньої морфологічної будови синтаксичні конструкції, смислова структура яких містить логічну пропозицію каузальності (X є причина Y), називають каузальними конструкціями. Каузальна семантика може бути виражена різними каузальними конструкціями, які є способом вираження причинно-наслідкових зв’язків. Тим часом засобами вираження причинно-наслідкових відношень є їх маркери у структурі каузальних конструкцій, до яких належать з-поміж решти – прийменники. З когнітивного погляду прийменники – це орієнтири, які маркують певні точки простору або його зони у вибраній системі координат. У цій розвідці проаналізовано особливості компонентного складу всіх п’яти типів каузативних ситуацій у новогрецькій мові; ідентифіковано обов’язкові компоненти каузативних ситуацій: для екзистенційної: 1) суб’єкт ситуації; 2) предикат існування, виникнення або припинення існування; 3) причинний чинник (внутрішній або зовнішній); для акціональної: 1) агенс; 2) дія (відсутність дії) агенса чи подія; 3) причина (внутрішня або зовнішня); для статальної: 1) агенс; 2) стан (емоційно-психічний, фізичний або фізіологічний); 3) причина (внутрішня або зовнішня); для реляційної: 1) агенс; 2) відношення між учасниками ситуації; 3) причинний чинник; для характеризаційної: 1) агенс (людина, предмет, явище); 2) суб’єктивні та об’єктивні ознаки та властивості агенса (поведінкові, суспільні), а також об’єктивні ознаки, властивості предметів, явищ та фізичного середовища; 3) причина (внутрішня або зовнішня). Найчисленнішою виявилася група акціональної каузативності, що об’єднує дії агенса та події, архісемою семантичної структури якої є субкатегоріальна ознака «акціональність», інтегральними семами є інваріантні ознаки вияву прийменникової акціональності, а саме дії, процеси, між якими встановлюються причинно-наслідкові відношення.
Формально-структурні характеристики англомовної термінології сфери готельного бізнесу
(Хмельницький національний університет, 2021) Пефтієва, О. Ф.; Алексєєнко, М. В.; Тарапатов, М. М.; Peftieva, O. F.; Alieksieienko, M. V.; Tarapatov, M. M.
Стаття присвячена аналізу структурних характеристик англомовної готельної термінологія, яка розглядається як складова туристичної терміносистеми сучасної англійської мови. Розглядаються основні структурні характеристики досліджуваних одиниць, визначаються моделі та особливості їх формальної організації, пропонується кількісний аналіз частотності представленості моделей в термінології готельного бізнесу.
Theoretical background to metamodernism as the new form of modern culture
(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2022) Gaiduk, N. A.; Tarapatov, M. M.; Гайдук, Н. А.; Тарапатов, М. М.
The purpose of the article is concerned with the systematization and generalization of the previous knowledge and theoretical achievements in the field of metamodernism as a cultural phenomenon of the 21st century. The interaction of metamodernism with such cultural trends as modernism, postmodernism, and post-postmodernism is determined. The general postulates manifesting the emergence of the new philosophical, aesthetical and cultural trend is defined. After the majority of scholars of postmodernism had emphasized its decline, it became imperative to coin a new terminological name for it to precisely describe the new order in art. Thus, the term “metamodernism” became widely spread as the name of the form of modern culture that had followed the postmodern and therefore needs detailed study and description, which constitutes the vitality of the research. This article aims to research the functions and the assignments as well as to analyze the constituents of metamodernism and the functioning specificity thereof.
Навчання групової бесіди на практичних заняттях з іноземної мови
(Донбаська національна академія будівництва і архітектури, 2022) Довгаль, І. А.
Групова бесіда має характерні ознаки як діалогічного, так і монологічного мовлення. Висловлювання окремих осіб пов’язані в ній за правилами побудови діалогу. Тут вживаються характерні для діалогу мовні кліше і різні типи діалогічних єдностей. Водночас висловлювання співрозмовників можуть бути настільки розгорнутими, що їх слід розглядати як монологічне мовлення з усіма притаманними йому рисами.
Формування у студентів критичного мислення
(Видавничий дім "Інтернаука", 2022) Довгаль, І. А.; Майорова, О. С.; Dovhal, I. A.; Maiorova, O. S.
В статті розглянуто формування у студентів критичного стилю мислення на прикладі вивчення економічних дисциплін та іноземної мови.
M-learning при вивченні іноземних мов та історичних дисциплін у вищій школі
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2023) Хорошайло, О. С.; Кочергіна, С. С.; Яковенко, Ю. Л.
Стаття присвячена проблемі використання можливостей мобільного навчання у вищій школі при вивченні іноземних мов та історичних дисциплін. Пропонується поєднувати використання додатків, які є доступними для сучасного студента в його смартфоні, з традиційним навчанням, електронним навчанням. M-learning – навчання за допомогою мобільних пристроїв, яке характеризується гнучкістю, динамічністю, доступністю. Останні роки інформатизація процесу навчання значно поглибилась, тому запровадження m-learning в навчальний процес є актуальною тенденцією. Обмін досвідом між викладачами, які використовують мобільні додатки під час аудиторних занять чи рекомендують їх своїм студентам для виконання домашніх завдань, дозволить накопичити необхідну інформацію та зробити впровадження подібних інновацій більш організованим. Це дозволить підвищити показники ефективності навчального процесу у закладі освіти. Серед переваг мобільного навчання можна підкреслити гнучкість, доступність, економність, портативність, можливість побудови індивідуальної освітньої стратегії. Серед недоліків слід підкреслити ускладнення контролю за результатами, індивідуальне несприйняття такої форми здобувачами, відсутність необхідних мобільних додатків для більш широкого їх використання при вивченні окремих предметів. Врахування переваг та недоліків m-learning, гармонійне поєднання різних форм навчання, методів, технологій та засобів урізноманітнює, осучаснює освітній процес, мотивує студентів на нові досягнення, вдосконалює викладацьку компетентність. Особливо актуальним є використання мобільних додатків в умовах дистанційного навчання, військового стану, пандемії. Автори статті наголошують, що m-learning не повинен повністю замінити інші форми навчання, тому що має обмеження та недоліки. Але використання смартфону чи планшету студента в навчальних цілях зробить освітній процес більш цікавим та сучасним. У статті пропонується огляд окремих мобільних додатків для вивчення іноземних мов та історичних дисциплін.
ChatGPT як іноваційний метод навчання іноземної мови
(Європейська наукова платформа, 2023) Хорошайло, О. С.; Кочергіна, С. С.
З того моменту, як наприкінці 2022 року чат-бот ChatGPT з’явився у відкритому доступі, викладачів ВНЗ турбує питання його ролі на заняттях та поза ними, враховуючи (відносну) якість його відповідей і потенційно неетичне використання щодо академічної доброчесності.
Use of M-learning in higher school for the study of foreign languages and historical disciplines
(ГО «Європейська наукова платформа», 2023) Yakovenko, Yu.; Khoroshailo, O. S.; Kocherhina, S. S.; Хорошайло, О. С.; Кочергіна, С. С.
Higher education in Ukraine has faced new difficulties in 2023 (martial law, evacuations, relocations, need for adaptation, and tension), but distance learning has been offered. Therefore, problems such as introducing innovation, enhancing the effectiveness of this type of training, and improving distance education methods remain important. Enhancing students' enthusiasm, initiative, and sense of responsibility in the process of learning and its practical implementation are crucial components of teaching activities. Utilizing mobile apps for educational purposes is a way to rev up and diversify the educational process. Young people can be encouraged to use smartphones and tablets for educational reasons, because they frequently use them for communication and entertainment.
Інтернет технології на практичних заняттях з іноземної мови
(ВСП «Вінницький торговельно-економічний фаховий коледж ДТЕУ», 2023) Довгаль, І. А.
Швидке впровадження Інтернет-технологій створило всесвітню комунікаційну платформу, що відкрила шляхи для перегляду традиційних засобів здійснення освіти. Сучасний викладач має розуміти це і намагатися співіснувати з цими формами, а не конкурувати, включаючи такі способи набування знань. Він також має вміти використовувати ці нові форми роботи, щоб виконати надану йому суспільством роль провідника, котрий зможе впорядкувати і структурувати чітку систему знання, що надходять до студентів з різних джерел.
Storytelling – технологія навчання іноземної мови
(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2023) Довгаль, І. А.
До сучасних інноваційних технологій у навчанні іноземних мов доцільно віднести Storytelling. Сторітеллінг (story – історія; telling – розповідати) – це ефективний метод донесення інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій з реальними або вигаданими персонажами.