Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Корреляционный анализ в системе мониторинга процесса налогового управления субъектами хозяйствования(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2019) Минц, А. Ю.; Лактионова, О. Е.; Mints, A. Yu. ; Laktionova, O. E.; Мінц, О. Ю. ; Лактіонова, О. Е.В статье предложено использование методов корреляционного анализа для выявления неэффективных методов налогового управления. Корреляционный анализ применялся для оценки степени линейной зависимости между входными и выходными факторами. В качестве входных были взяты данные по НДФЛ, налоговым поступлениям в доходах местных, государственного и консолидированного бюджетов, ВВП (номинальный), уровню безработицы, минимальному ЕСВ за период 2004–2019 гг. В качестве выходных использованы статистические данные о количестве действующих предприятий различных групп. В результате использования аналитической платформы Deductor Studio получены матрицы корреляции между входными и выходными факторами, на основании которых выяснилось, что налоговая нагрузка по НДФЛ превосходит налоговую нагрузку по минимальному ЕСВ и приводит к более резкому сокращению количества субъектов хозяйствования и их работников. Вывод 1: увеличение ставки минимального ЕСВ наиболее существенно оказывает влияние на микропредприятия: их количество резко сокращается. Количество крупных предприятий менее чувствительно к росту минимального ЕСВ. Вывод 2: НДФЛ – налог, который оказывает значительное влияние на деятельность субъектов хозяйствования, особенно на малый и средний бизнес, увеличивая налоговую нагрузку налогоплательщика.Документ Дослідження математичних методів і моделей довгострокового розвитку промисловості(Інститут економіки промисловості НАН України, 2022) Турлакова, С. С.; Turlakova, S. S.Обґрунтовано актуальність дослідження відповідних математичних методів і моделей довгострокового розвитку національної промисловості. Доведено, що каузальні економетри-чні моделі виробництва є відносно простим і зручниму використанні та найбільш пошире-ним інструментарієм дослідження довгострокового економічного майбутнього. Визначено, що виробничі функції, пристосовані до окремих обставин, довели свою спроможність вирі-шувати поставлені завдання. Проте проблема більш точного налаштування на особливості модельованого об'єкта досліджень є актуальною в нинішніх умовах розвитку України, приконцентрації уваги на окремих секторах, зокрема на промисловості, та у зв'язку з революцій-ними трансформаціями виробничих сил і відносин відповідно до поширеннякіберфізичних технологійЧетвертої промислової революції. У таких специфічних обставинах доцільно порушуватипитання про використання більш складних комплексних моделей. З одного боку,вони є кращими, оскільки дозволяють точніше налаштовуватисяна модельований об'єкт, у тому числі за рахунок додавання важ-ливих чинників, які перебуваютьза межамивиробничої системи, а зіншого ‒гіршими, оскі-льки ускладнюють аналіз і суттєво збільшують кількість змінних, потрібних для опису ди-наміки економічного зростання. У зв'язку з цим не можна нехтувати експертними методами дослідження. Вибір типу моделі, кола факторів впливу, можливих сценаріїв розвитку тощо потребує, як правило, експертних оцінок (часто неявних). Тому при аналізі довгих факторів і тенденцій розвитку важливо дотримуватисяголовного методологічного посилу експертних підходів допобудовифорсайтів: для далеких часових горизонтів в умовах суттєвої невизна-ченості доцільно порушувати питання не про розрахунок «правильного майбутнього», а про оцінку спектру вірогідних сценаріїв розвитку, розширення і переосмислення його нових мо-жливостей і викликів, зокрема для уникнення потенційно згубних ідей і очікувань, закладе-них употочну політику.