Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Інформаційна підтримка консалтингу безпеки праці на основі системи моніторингу(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2022) Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Полукаров, О. І.; Арламов, О. Ю.; Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V. V. ; Volodchenkova, N. V.; Polukarov, O. I.; Arlamov, O. Yu.У статті визначено необхідність удосконалення інформаційного забезпечення консалтингу безпеки праці шляхом створення системи моніторингу. Це зумовлено змінами у нормативно-законодавчій базі охорони праці, а також зміною структури Держпраці. Створення системи моніторингу передбачає комплексну модернізацію інформаційно-аналітичного забезпечення галузі охорони праці. Відсутність підсистеми аналітичної обробки даних ускладнює реалізацію запитів та перешкоджає ефективному багатокритеріальному пошуку інформації у базах даних, створенню інтегрованих звітів, ускладнює або унеможливлює застосування методів математичного моделювання для прогнозування показників безпеки праці та оцінки професійних ризиків. Визначено основні принципи, на яких має будуватись система державного моніторингу з охорони праці (принцип цілеспрямованості, принцип плановості, принцип науковості, принцип об’єктивності та інші). Основні функції системи моніторингу для інформаційної підтримки консалтингу безпеки праці – це облік та аналіз показників стану охорони праці; планування робіт з охорони праці; організація та контроль виконання робіт з реалізації заходів з охорони праці; оцінка результатів виконання запланованих заходів. Реалізація запропонованих принципів та підходів до створення системи моніторингу стає можливою в умовах активного розвитку інформаційних технологій, в результаті чого засоби комп’ютерної та комунікаційної техніки, а також програмне забезпечення набули широкого поширення у всіх без винятку виробничих та наукових областях. Для функціонування системи моніторингу необхідно розробити сукупність методів, методик та алгоритмів, що встановлюють порядок збору, обробки, аналізу та використання даних у процесі здійснення управлінської діяльності у галузі охорони праці. Використання результатів реалізації системи моніторингу дає можливість забезпечити підвищення рівня поінформованості керівників, управлінців та фахівців, які здійснюють управління в галузі охорони праці, а також забезпечити наукову обґрунтованість управлінських рішень.Документ Дослідження впливу заходів ієрархії контролю на професійний ризик(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Майстренко, В. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Maystrenko, V. V. ; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.У статті проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід побудови системи управління безпекою та гігієною. Відзначено, що пріоритетними завданнями в процесі забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці для багатьох розвинених країн світу є: перегляд та удосконалення нормативно-правової бази з питань безпеки та гігієни праці, стимулювання роботодавців щодо забезпечення належних умов праці, а також підвищення рівня обізнаності керівників та працівників з питань безпеки та гігієни праці. Рекомендації щодо планування заходів в залежності від наявних на підприємствах небезпек та результатів оцінки ризиків містятьсяв документах Міжнародної організації праці. Способи та методи виявлення та оцінки факторів небезпеки можна вибирати відповідно до особливостей робочого місця. Ефективна діяльність зі зниження професійного ризику є передбачає виконання певної послідовностізасобів та методів управління (ієрархії контролю), як це зазначено у міжнародному стандарті ISO 45001. Пропонується використовувати такі пріоритети виконання заходів зі зниження ризику: усунення факторів небезпеки, заміна процесів, операцій, матеріалів або обладнання на менш небезпечні, застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, адміністративний контроль факторів небезпеки, засоби індивідуального захисту. За результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах відсутності ресурсів для реалізації заходів найвищих пріоритетів найбільш результативним виявився підхід, який поєднує застосування технічних засобів і методів управління, реорганізація робіт та підготовка працівників, а також адміністративний контроль факторів небезпеки. Для впровадження систем управління гігієною та безпекою праці на основі ризикоорієнтованого підходу необхідно, насамперед, розробити та затвердити методику, що визначає порядок розрахунку професійного ризику та забезпечити врахування результатів оцінювання ризику при плануванні профілактичних заходів.