Кафедра цифрових технологій та проєктно-аналітичних рішень (ЦТПАР)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/22
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Вплив днопоглиблювальних робіт на екологічний стан малої річки з урахуванням складу донних відкладень(Київський національний університет будівництва і архітектури, 2022) Чушкіна, І. В.; Максимова, Н. М.; Семеняка, І.; Chushkina, I. V.; Maksymova, N. M.; Semeniaka, I.В звітах з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, спрямованої на відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річок не завжди приділяється увага поглибленому аналізу фізико-хімічного складу донних відкладень. Мулові відклади зарекомендували себе як добрий меліорант для сільськогосподарських угідь за умови задовільного якісного складу. Донні відклади, особливо їх тонкодисперсна алювіальна фракція, акумулюють різні сполуки та мікроелементи, зокрема важкі метали. Аналіз вмісту заліза Fe, марганецю Mn, кобальту Co, хрому Cr та визначення інтегрального рівня забруднення донних відкладень не виявили їх токсичного забруднення в районі розташування с. Клешнівка та смт. Петриківка. Визначення «інде-сів геоакумуляції» по Г. Мюллеру в переважній більшості випадків надав змогу класифікувати донні відкладення р.Чаплинка не забрудненими, а техногенне навантаження на гідроекосистеми як слабке. З урахуванням рекомендацій щодо вмісту марганцю Mn в ґрунтовому покриву отри-мано п’ятий Iгео-клас, який свідчить про сильне забруднення та про суттєве техногенне навантаження на гідроекосистеми. Для характеристики процесів, що відбуваються у гідроекосистемі р. Чаплинка було розрахованокоефіцієнт донної акумуляції. Оцінення екологічного статусу гідроекосистем виявило в переважній більшості надзвичайну екологічну ситуацію, існує суттєва загроза накопичення заліза Fe, марганцю Mn у донних відкладеннях. Незважаючи на виявлену низьку загрозу забруднення донних відкладень хромом Cr ризик підвищується за рахунок доволі мінливогохімічногоскладу поверхневих вод, а отже й можливості настання екологічної кризи для гідроекосистеми. Відновлення гідрологічного режиму сприяло б покращенню санітарного стану малої річки. Пониження ефективності днопоглиблювальних робіт частково відбувається внаслідок значної зарегульованості русел річок, а в переважній більшості випадків пропускні гідротехнічні споруди не передбачені або не відповідають сучасному рівневому режиму водотоків. Після проведення розчисток русла річок наявна небезпека вторинного їх замулення, внаслі-док залишення частини тимчасових відвалів на берегах в межах водоохоронних зон без закріпення.