122 Комп'ютерні науки
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/678
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Дослідження та розробка алгоритмічного та програмного забезпечення для фабрикації порізу слябів з метою зниження розхідного коефіцієнту металу при виробництві товстолистового прокату(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Фещенко, І. О.; Feshchenko, I. O.; Шматко, О. В.Актуальність теми роботи. У сьогоднішніх умовах складної політичної та економічної ситуації, попиту на товстий гарячекатаний лист виникла необхідність виготовлення товстолистового прокату, через втрату виробничих потужностей на інших активах, на обладнанні ПАТ «Запоріжсталь», а саме прокатному стані «БТЛС-1680» цеху гарячої прокатки тонкого листа (ЦГП). Даний прокатний стан є тонколистовим та призначається для виготовлення саме тонколистового металу, що надає унікальності даній ситуації, адже подібних випадків у вітчизняній та світовій практиці не зафіксовано. У період з травня 2023 року по кінець листопада 2023 року було виготовлено близько 1930 тон металу, що склало близько 4% від загального об’єму металу, виготовленого у ЦГП за досліджуваний період (440 540т). Конструктивні особливості прокатного стану «БТЛС-1680», а саме довжина його розкатного поля (45 метрів), не дозволяє розміщувати на ньому розкат металу для порізки під мірні листи для замовлення. Довжина листів при прокаті та видовженні є занадто довгою, адже прокат здійснюється на товщини 10мм, 12мм, 14мм, 16мм, 18мм, 20мм та 25мм. Отже, доводиться різати заготовку ще до її розкату на «Ножицях-2000» обжимного цеху для отримання декількох розкатів металу. Для замовлень товщиною 10-12мм ділення розкату відбувається повторно, вже на прокатному стані, адже при таких товщинах довжина є занадто великою. Мета дослідження: зниження розхідного коефіцієнту металу при виробництві товстолистового прокату на прокатному стані «БТЛС- 1680» за допомогою алгоритмічного програмного забезпечення для фабрикації порізу слябів на «Ножицях-2000» обтискної ділянки цеху гарячого прокату ПАТ «Запоріжсталь» в залежності від геометричних параметрів слябу, параметрів замовлення та технологічних особливостей прокату металу на «БТЛС-1680». У роботі вперше для тонколистового прокатного стану «БТЛС- 1680» розроблено програмне забезпечення для фабрикації порізу слябів для виробництва товстолистового прокату з урахуванням технології виробництва, геометричних параметрів заготовки (слябу) та геометричних параметрів замовлення, які можуть значно коливатись.Документ Дослідження методів, моделей та інформаційних технологій використання нейронних мереж в підвищенні рудозбагачувальних фабрик(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Коник, А. B.; Konyk, A. B.; Костіков, О. А.Метою магістерської роботи є розробка програмно-технічного комплексу з використанням згорткових нейронних мереж, як додатковий модуль АСУТП технологічних секцій, який стане додатковим інструментом контролю крупності вхідної сировини а також продуктів розвантаження млинів. Об’єктом дослідження є технологічний процес подрібнення руди у барабанних млинах та збагачувальні процеси технологічних секцій на гірничо-збагачувальних комбінатах. Предметом дослідження є методи управління технологічним процесом подрібнення руди та збагачувальні процеси у технологічних секціях гірничозбагачувальних комбінатів. При виконанні роботи проаналізовано математичну модель існуючих АСУТП систем керування технологічним процесом. Огляд та аналіз існуючої АСУТП системи керування технологічним процесом на підприємстві, вказали на ряд недоліків у функціональності та управлінні. Дослідження аналізу систем керування процесами подрібнення руди в барабанних млинах та технологій дроблення і подрібнення руди в дробарках і барабанних млинах вказують на важливість ефективного управління цими процесами для підвищення продуктивності та якості виробництва залізорудного концентрату. Аналіз сучасних методів управління вказує на те, що автоматизовані системи грають ключову роль в оптимізації процесів переробки руди. Впровадження сучасних технологій, моделей та інформаційних систем сприяє покращенню точності та швидкості управління, що в свою чергу призводить до зменшення витрат та підвищення виробничої ефективності. Ефективні автоматизовані системи управління дозволяють реалізовувати оптимальні стратегії обробки руди, враховуючи різноманітні параметри, такі як розмір часток, хімічний склад і фізичні властивості. Інтеграція передових технологій, таких як штучний інтелект та машинне навчання, дозволяє створювати гнучкі та адаптивні системи, які можуть самостійно вдосконалюватися на основі зібраної інформації. Отже, розвиток та вдосконалення систем управління процесами подрібнення руди в барабанних млинах, технологій дроблення і подрібнення руди, а також використання сучасних методів та інформаційних технологій в автоматизованих системах є важливим етапом для оптимізації виробничих процесів та забезпечення стабільної та ефективної виробництва залізорудного концентрату. Представлені результати теоретичних досліджень, які були проведені з метою вивчення заданого об’єкта. В процесі роботи було здійснено опис перебігу досліджень, а також представлені отримані результати, включаючи приклади розрахунків. Аналіз теоретичних аспектів дозволив отримати глибше розуміння властивостей та характеристик досліджуваного об’єкта. Описані методи та підходи виявилися ефективними для досягнення поставлених цілей та вирішення конкретних завдань. Результати експериментальних досліджень, які включають в себе чисельні дані, графіки та приклади розрахунків, свідчать про високий рівень об’єктивності та достовірності отриманих результатів. Це дозволяє зробити висновки щодо властивостей та робочих характеристик досліджуваного об’єкта. Отже, в розділі підкреслено важливість проведення теоретичних та експериментальних досліджень для вивчення та розуміння заданого об’єкта. Отримані результати є основою для подальших висновків та рекомендацій, а також можуть служити основою для подальших досліджень та розвитку області. Виконані розрахунки витрат на реалізацію проєкту, порівняні результати розрахунків різними методами, а також розрахований економічний ефект від впровадження ПТК на одному гірничо-добувному підприємстві.