Кафедра гірничої справи (ГС)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/309
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Комплексний підхід до вибору виду ремонтно-відновлювальних робіт на регулюючих басейнах зрошувальних систем(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2019) Чушкіна, І. В.; Орлінська, О. В.; Максимова, Н. М.; Карпенко, В. А.За результатами дослідження технічного стану гідротехнічних споруд (ГТС) за допомогою комплексу геофізичних методів запропоновано ранжувати об’єкти водогосподарської інфраструктури за першочерговістю поліпшення їх технічного стану. На підставі техніко-економічного обґрунтування обираються ремонтно-відновлювальні роботи на ГТС із застосуванням сучасних матеріалів та організаційно-технологічних підходів: найбільш коштовним є метод повних ремонтних робіт з заміною пошкоджених плит та протифільтраційної плівки; менш коштовним є ін’єкційне закріплення ґрунтів за допомогою протифільтраційної завіси; найменшу кошторисну вартість має комплекс методів з розчищенням деформаційних швів між плитами і суттєвих тріщин з подальшим закладанням в’яжучих з полімерами.Документ Вплив фільтраційних втрат води з регулюючих басейнів на прилеглі території(Видавництво "Молодий вчений", 2019) Орлінська, О. В.; Чушкіна, І. В.; Стрепетова, Х. В.; Orlinska, O. V.; Chushkina, I. V.; Strepetova, K. V.За результатами польових досліджень виявлені основні закономірності впливу тектонічного фактору на технічний стан сільськогосподарських гідротехнічних споруд (ГТС). Встановлюється наступна закономірність – чим більш тектонічно порушені райони, де розташовуються ГТС, тим більше зон фільтрації та обводнення в них. Для впливу тектонічного фактору детальних досліджень були вибрані два регулюючих басейна, які знаходяться в різних геологічних і гідрогеологічних умовах. Перший басейн Калинівської зрошувальної мережі Синельниківського району розташований в межах східної частини Українського щита(УЩ), другий РБ-6 Царичанської зрошувальної мережі в зоні переходу від УЩ до Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). В першому випадку потужність осадових утворень незначна до 25 м, в другом складає 300 і більше метрів. Обидва райони приурочені до вузлів перетину крупних глибинних розломів.Документ Problems of technical exploitation and ecological safety of hydrotechnical facilities of irrigation systems(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2020) Rudakov, L. M.; Hapich, H. V.; Orlinska, O. V.; Pikarenia, D. S.; Kovalenko, V. V.; Chushkina, I. V.; Zaporozhchenko, V. Y.; Рудаков, Л. М.; Гапіч, Г. В.; Орлінська, О. В.; Пікареня, Д. С.; Коваленко, В. В.; Чушкіна, І. В.; Запорожченко, В. Ю.In this work, we analyzed and studied the Ukrainian typical hydrotechnical structures of the ameliorative complex on soil materials. On the examples of such objects in Dnipropetrovsk oblast, we carried out research and determined the technical condition of the transporting (main irrigation canals) and regulating (retention ponds) hydrotechnical structures (HTS). The main factors and the reasons for the negative engineering-geological processes occurring in those structures and affecting the ecological balance of adjacent territories were determined. The study revealed that the long period of exploitation and absence of corresponding technical care have led to significant losses of irrigation water from the canals and retention ponds. Due to the systemic absence and low use of monitoring researchers, we have proposed the use of prompt and low-cost methods and means of technical diagnostics. The article presents the possibility of using a complex of geophysical methods of natural impulse magnetic field of the Earth and vertical electrical sounding for the purposes of technical diagnostics. The possibility of recording plots and parameters of zones of seepage deformations in the body and at the base of the structures was visually determined and instrumentally proven. This allows identifying the amounts of technical and material resources, stages and order of implementation of repair-restoration works. It was determined that share of the damaged zones accounts for 20 to 35% of the total length of the hydrotechnical structures depending on their type and parameters of the constructions. In such conditions, the estimated losses of water equal 17-22% of the total amount of the delivery. The surveys showed that further operation of HC poses an ecological threat because of significant worsening of quality of water resources. The article presents disturbing dynamics of change in the irrigated areas involving the danger of secondary salinization, sodification, alkalinization, and toxification as a result of watering. We indicated threatening changes in the structures of the areas irrigated with low-quality water, which, according to various indicators of danger, increased by 1.4 times regarding threat of secondary salinization and by 2 times regarding threat of sodification. We proposed and substantiated approaches to improving the general technical and technological level of functioning of ameliorative structures in the context of maintaining ecological balance and economic practicability of their further use, based on the principles of systemic optimization of complex technical-natural ecosystems.Документ Порівняльна оцінка та удосконалення розрахунку фільтраційних втрат води з регулюючих басейнів зрошувальних систем(Київський національний університет будівництва і архітектури, 2020) Чушкіна, І. В.; Рудаков, Д.; Орлінська, О. В.; Гапіч, Г. В.; Максимова, Н. М.; Рудаков, Л. М.; Chushkina, I. V.; Rudakov, D.; Orlinska, O. V.; Hapich, H. V.; Maksymova, N. M. ; Rudakov, L. M.Представлено дослідження по розрахунку фільтраційних втрат води з регулюючих басейнів зрошувальних систем. Наведено загальну характеристику сучасного технічного стану гідротехнічних споруд водогосподарського комплексу країни. Показано, що за сучасних умов експлуатації рівень непродуктивних фільтраційних втрат води з регулюючих басейнів сягає близько 30%.Проведено порівняння розрахункових показників фільтрації води за трьома методами. Перший –за формулою В. В. Ведерникова, другий –за рекомендаціями діючого стандарту ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», третій–за запропонованим авторами алгоритмом, який є прикладним застосуванням закону Дарсі. Виявлено тісний взаємозв’язок розрахункових показників за різними методами. Представлені дані по дослідженню 10 регулюючих басейнів, які розташовані у Дніпропетровській області. Встановлено, що загальні фільтраційні втрати води зі споруд складають від 1,5 до 13,5тис. м3за місяць експлуатації. Залежно від конструктивних параметрів регулюючих басейнів та режимів їх роботи втрати води на фільтрацію в середньому складають 55 м3/місяць на 1п.м довжини споруди. На порушених ділянках ГТС да-ний показник сягає понад 103м3/місяць на 1п.м довжини. Визначено загальні втрати води на фільтрацію у розмірі 21-28% за місяць від загального об’єму води в регулюючих басейнах. В грошовому еквіваленті при усередненій вартості води 4,5 грн./м3збитки на одному типовому регулюючому басейні розміром 100×100м і глибиною 4 м складають близько 96тис.грн./місяць.