Перегляд за Автор "Demchuk, H. V."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Stratification of expenses of insurance funds to cover risk situations of production process
(National Mining University, 2020) Polukarov, O. I.; Prakhovnik, N. A.; Polukarov, Yu. O.; Kruzhilko, O. Ye.; Demchuk, H. V.; Кружилко, О. Є.
To estimate the formation of insurance funds that can be used to solve problems and cover the structural components of countering the financial crisis.
Методичні підходи до удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком
(Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, 2021) Кружилко, О. Є.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Демчук, Г. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Demchuk, H. V.
У статті викладено результати аналізу сучасного стану інформаційного забезпечення системи управління охороною праці в аспекті переходу до впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відзначено, що система управління охороною праці, яку було сформовано відповідно до командно-адміністративних засад планової економіки, в умовах сьогодення виявилась недостатньо ефективною, відтак удосконалення потребує і її інформаційне забезпечення. Одним із недоліків існуючого інформаційного забезпечення управління охороною праці можна вважати невирішеність питань інтеграції різних інформаційних систем (ІС) в сфері охорони праці, призначених для вирішення завдань управління, що не дозволяє формувати узагальнені інформаційні бази, проводити аналітичну обробку даних. Оцінка професійних ризиків потребує здійснення систематичного контролю показників діяльності підприємства, передбачає прогнозування динаміки змін цих показників, а також врахування інших чинників, які потенційно впливають на професійні ризики. Для автоматизації процесу збору та аналізу початкових даних, моделювання та розрахунку прогнозу професійного ризику пропонується створення спеціалізованої інформаційної системи моніторингу. Враховуючи необхідність значних обсягів фінансових витрат на реалізацію цього проєкту, інші підходи до вдосконалення інформаційного забезпечення полягають у поступовому створенні окремих підсистем системи моніторингу. Сформовано основні напрями удосконалення інформаційного забезпечення управління професійним ризиком, зокрема запропоновано модернізацію інформаційних систем на державному рівні та рівні підприємств. Накопичені в процесі функціонування цих систем статистичні дані можуть бути використані як початкові дані для оцінювання професійного ризику та подальшого розроблення обґрунтованих профілактичних заходів.
Удосконалення оцінки ризиків на основі моделювання наслідків виробничого травматизму
(Державна установа «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці», 2022) Кружилко, О. Є.; Майстренко, В. В.; Володченкова, Н. В.; Ткалич, І. М.; Полукаров, О. І.; Демчук, Г. В.; Kruzhilko, O. Ye.; Maystrenko, V.  V.; Volodchenkova, N. V.; Tkalych, I. M.; Polukarov, O. I.; Demchuk, H. V.
У статті проаналізовано результати теоретичних досліджень та практичних підходів до оцінки професійних ризиків. Незважаючи на значну кількість теоретичних напрацювань, для ефективного управління ризиками на робочих місцях основними проблемними завданнями, які потребують вирішення, залишається розроблення практичних рекомендацій із застосування існуючих методів, підходів, алгоритмів. Проаналізовано підходи до оцінки виробничих ризиків, що базуються на використанні статистичних даних про виробничий травматизм. Відзначено, що для практичного застосування запропонованого підходу необхідно мати актуалізовані бази даних та інформаційні системи, призначені для обробки даних та візуалізації результатів. Запропоновано для практичного використання математичну модель коефіцієнта важкості виробничого травматизму, яка має вигляд залежності вказаного коефіцієнта від множини чинників, що впливають (причини нещасного випадку, виду події, віку та стажу роботи потерпілого). Для побудови моделі запропоновано використання методу регресійно-кореляційного аналізу. Дослідження отриманої моделі дозволило встановити ступінь впливу чинників на можливі наслідки нещасних випадків. Зокрема встановлено, що саме вид події, яка має найменшу частоту прояву (падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо) максимальною мірою впливає на кількість днів непрацездатності. Урахування виявлених величин впливу факторів дозволило сформувати обґрунтовані профілактичні заходи.