Перегляд за Автор "Чернякова, О. В."

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Академічна успішність майбутнього психолога: емпірична модель на початковому етапі професійної підготовки
(Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій, 2024) Саврасов, М. В.; Шайда, Н. П.; Чернякова, О. В.
Дослідження присвячене актуальній проблемі опису моделі академічної успішності майбутнього психолога на початковому етапі професійної підготовки як чинника розвитку на необхідному рівні його професійно важливих якостей, життєвої самореалізації та професійного становлення. Особистості професійного психолога внаслідок своєрідності його світобачення та світосприйняття та специфіки його теоретичної та практичної діяльності властивий систематизований компонентний склад високорозвинених прогностичних, творчих, оцінних, вольових та виконавських психічних якостей. Під успішністю академічної діяльності майбутнього психолога на початковому етапі професійної підготовки варто розглядати позитивний результат його особистісної академічної активності, що зреалізувалася у продуктивній взаємодії із оточуючим навчально-професійним середовищем, та основною метою якої було задоволення власних освітніх (вмотивоване, осмислене, емоційно позитивне оволодіння знаннями, вміннями та навичками) та практичних психологічних потреб (набуття професійно необхідних якостей, характеристик, норм, цінностей, відчуття самореалізації та самоактуалізації саме в даній професії, жага професійного розвитку та самовдосконалення). Емпіричним шляхом доведено, що на початку навчання у сучасному виші академічна успішність майбутнього психолога обумовлена переважно образною креативністю, вербальною креативністю, вербальним інтелектом, просторовим інтелектом та метакреативністю. Встановлено, що основними показниками академічної успішності майбутнього психолога на початку професійної підготовки при цьому виступають такі компоненти вищенаведених особистісних паттернів, як здатність давати абстрактну назву образам уяви, гнучкість вербальної креативності, здатність до вербального узагальнення, здатність до просторового узагальнення, просторова уява, креативна обізнаність.
Значення емоцій в життєдіяльності людини як актуальна проблема сьогодення
(International Science Group, 2023) Чернякова, О. В.; Калюк, Е. В.
Значення емоцій і почуттів в життєдіяльності людини не можна недооцінювати, особливо в той час коли сучасність кожного українця так жахлива. Проблема вивчення емоцій і почуттів значна і багатогранна. Далеко не всі пов’язані з нею питання на сьогодні вирішені, а з того, що відомо, багато дискусійного, оскільки емоційно-чуттєвий аспект поведінки складно описувати, класифікувати і відображати у визначених законах. Однак філософи та психологи, фізіологи й лікарі змогли не тільки одержати значні відомості про сутність емоцій і почуттів, й обґрунтувати можливість активного, спрямованого впливу на стан емоційно-чуттєвої сфери людини.
Концептуалізація розвитку креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності та методологія її дослідження
(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Саврасов, М. В.; Чернякова, О. В.; Гришко, О. Д.
У сфері виявлення особистісних чинників досягнення успіхів у навчально-професійній діяльності найбільш евристично цінним уважаємо суб’єктний методологічний підхід, у межах якого розглядаємо студентів суб’єктами як навчальної, так і професійної діяльності в різних комбінаціях їх поєднання. Отже, суб’єктом навчально-професійної діяльності називаємо людину, яка перебуває на найвищому рівні діяльності, комунікації, не втрачає водночас цілісності автономності й унітарності, із притаманним їй сталим прагненням до самовдосконалення в період життя, у всіляких сферах діяльності, зокрема й у процесі академічно-професійної діяльності тощо. Імовірним є те, що в досягненні суб’єктом навчально-професійної діяльності життєвого успіху вагому роль відіграє розвиток його креативності, що виступає до того ж сутнісною характеристикою суб’єкта та є вмотивованою здатністю до інноваційної діяльності, яка детермінована низкою нелінійних, багаторівневих характеристик. Припускається, що вербальна й образна креативність суб’єкта у своєму поєднанні на різних рівнях розвитку показників креативності утворюють психологічні типи креативності (кластери, які відображають усереднені рівні розвитку образної та вербальної креативності); з теоретичного погляду суб’єктними чинниками-регуляторами розвитку креативності можуть бути метакогнітивні регулятори, мотиваційні регулятори, вольові регулятори, емоційно-регуляторні механізми. Гіпотетичний взаємозв’язок і вплив рівнів розвитку креативності та зазначених чинників припускається у двобічному вигляді: профіль і етап навчання в закладі вищої освіти є зовнішніми чинниками, що впливають на розвиток креативності. Надалі плануються ґрунтовна емпірична валідизація та перевірка надійності висунутих гіпотез на різних рівнях фундаментальних і прикладних психологічних досліджень.
Корекція емоційних станів здобувачів вищої освіти Київського університету інтелектуальної власності та права національного університету «ОЮА» засобами арт-терапії
(International Science Group, 2023) Чернякова, О. В.; Калюк, Е. В.; Калюк, В. С.
Нові реалії сьогодення українських здобувачів вищої освіти супроводжуються суперечливими емоціями і многогранною палітрою почуттів, що є цілком нормальним бо в нашій країні йде війна але ці події дуже негативно впливають на психоемоційний стан і навчальну діяльність здобувачів вищої освіти. Кожен організм, кожна особистість, реагує на стресові ситуації по-різному, але деякі емоції, такі як страх, біль, виснаження, емоційне вигорання є спільними для всіх українців, у даних умовах. З огляду на це постає необхідність реалізації широкого спектру психологічної підтримки, яка б, принаймні частково, сприяла стабілізації психоемоційних станів здобувачів вищої освіти, допомагала відновити психічне здоров’я та забезпечила хоча б мінімальну нормалізацію життєдіяльності особистості в умовах воєнних дій.
Навички діалектичної поведінкової терапії для подолання тривоги в умовах воєнного стану
(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.
Корекція негативних емоційних станів студентів в умовах воєнного часу пріоритетна задача сьогодення. Оскільки війна, новини, небезпека, страх і постійна тривога призводять до небажаних проявів в емоційній сфері і поведінці студентів, які при довготривалій дії на організм можуть призвести до хронічних захворювань. Тому ми повинні завжди тримати руку на пульсі в напрямку подолання цих негативних емоційних станів і знаходити шляхи їх корекції, бо кожен студент це майбутнє нашої України.
Наслідки впливу екстремальної депривації сну на когнитивні функції та психічне здоров’я в умовах воєнного стану
(International Center of Scientific Research, 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.
Дві найбільш вивчені когнітивні сфери в дослідженнях депривації сну - це увага та робоча пам'ять, які насправді взаємопов'язані. Робочу пам'ять можна розділити на чотири підсистеми: фонологічна петля, візуально-просторовий скетчпад, епізодичний буфер і центральна виконавча. Вважається, що фонологічна петля тимчасово зберігає вербальну та акустичну інформацію (ехо-пам'ять); скетчпад - візуально-просторову інформацію (іконічна пам'ять), а епізодичний буфер інтегрує інформацію з кількох різних джерел. Центральна виконавча система контролює їх усі. Виконавчі процеси робочої пам'яті відіграють певну роль у певних функціях уваги, таких як стійка увага, яку тут називають пильністю. І увага, і робоча пам'ять пов'язані з функціонуванням лобових часток мозку. Оскільки лобові ділянки мозку є вразливими до депривації сну, можна припустити, що і увага, і робоча пам'ять погіршуються під час тривалого неспання.
Особливості впливу депривації сну на когнітивні функції та психічне здоров’я сучасних студентів в умовах воєнного стану
(NGO International Center of Scientific Research, 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.; Гончарук, Є. А.
Дефіцит сну є звичним явищем у сучасному суспільстві, але його далекосяжний вплив на когнітивну продуктивність лише починають розуміти з наукової точки зору. Хоча існує думка, що недостатня кількість сну призводить до загального уповільнення швидкості реакції та підвищеної варіабельності продуктивності, особливо для простих показників уваги та пильності, існує набагато менше згоди щодо впливу депривації сну на багато когнітивних здібностей вищого рівня, включаючи сприйняття, пам'ять та інші функції.
Особливості психічного здоров’я здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану
(International Center of Scientific Research, 2024) Тертишна, С.; Чернякова, О. В.
Діагностика психічного здоров’я студентів в умовах воєнного стану пріоритетна задача сьогодення. Оскільки війна, новини, брак часу, небезпека, тривога, страх смерті призводять до небажаних проявів в психіці студентів, які при довготривалій дії на організм можуть призвести до хронічних захворювань. Тому ми повинні завжди тримати руку на пульсі в напрямку подолання цих негативних впливів на психіку сучасного студента, бо кожен студент це майбутнє нашої України.
Особливості психічного здоров’я сучасних студентів Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» в умовах воєнного стану
(SPC «InterConf», 2023) Чернякова, О. В.; Лукашук, А. В.
Сьогодні, в умовах військового вторгнення життя сучасного студента і будь-якої людини в Україні переповнене найскладнішими ситуаціями, пов’язаними з вирішенням життєвих труднощів на рівні виживання, психологічних проблем, врегулюванні життєвих криз – від особистісних до соціальноекономічних, постає необхідність укріплення особистісних ресурсів: підвищення рівня адаптивності, зміцнення стресостійкості, підтримання стабільності фізичного і психічного здоров’я громадян. Тому стає актуальним питанням вивчення особливостей психічного здоров’я сучасних студентів в умовах воєнного стану.
Поняття про воєнний стан як особливе джерело стресу
(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024) Ліненко, Ю.; Чернякова, О. В.
Страшні реалії повномасштабної війни вплинули на кожного. Смерть близьких, руйнування рідної домівки, окупація українських територій, бомбардування та обстріли, ‒ все це виснажує внутрішні ресурси людини, руйнує її психіку. І якщо дорослі мають сформовані захисні механізми, то для дітей та підлітків війна принесла сильне відчуття втрати безпеки, стабільності, впевненості у завтрашньому дні. Для усіх нас війна стала причиною сильного стресу, тривале перебування в якому може призвести до важких наслідків. Саме тому першочерговим завданням на сьогоднішній день є не лише надання невідкладної допомоги та психологічної підтримки тим, хто її потребує, а й опануванням методами подолання стресу в умовах воєнного стану.
Психологічні особливості емоційної сфери студентів в умовах воєнного стану
(ТОВ «УКРЛОГОС Груп, 2024) Гасанов, Г.; Чернякова, О. В.
Вивчення психологічних особливостей емоційної сфери студентів є важливим напрямком досліджень у сучасній психології, оскільки студентські роки є періодом значних змін та адаптації до нових життєвих викликів. Емоції грають ключову роль у процесі навчання, а також впливають на соціальні відносини та загальний психічний стан студентів. Дослідження емоційної сфери студентів допомагає краще зрозуміти, як впливають різноманітні фактори, такі як навчальні навантаження, стиль життя та соціокультурне середовище, на їхні емоції та психологічний благополуччя. В даному контексті, ця тема має велике практичне значення, оскільки результати досліджень можуть служити основою для розробки програм та підходів до психологічної підтримки та розвитку студентів, сприяючи їхньому успіху та загальному самопочуттю. У цьому контексті, важливо ретельно вивчати та розуміти особливості емоційної сфери студентів, щоб сприяти їхньому психологічному розвитку та самовдосконаленню.
Психологія : силабус
(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Чернякова, О. В.
Дисципліна розглядає: 1) теоретичні та експериментальні основи психології; 2) розкриває відомі і впливові психологічні моделі, напрямки психології, методи психологічних досліджень; 3) закономірності розвитку і функціонування психіки особистості.
Підходи до визначення та класифікації терміну «стрес»
(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2023) Ліненко, Ю.; Чернякова, О. В.
У повсякденному житті люди використовують слово «стрес» у багатьох сенсах – тиск, дискомфорт, тягар, навантаження. У стресових ситуаціях протікає процес фізичної і розумово-психологічної адаптації до зовнішніх і внутрішніх дій. Адаптація до мінливих умов життя вимагає напруження захисних сил людини, мобілізації внутрішніх ресурсів організму, аби енергетично забезпечити можливість подолання складнощів. Періодичний емоційний стрес корисний для організму; він позитивно впливає на зовнішній вигляд, мобілізує сили й розумові здібності, однак хронічний стрес, навпаки, руйнує здоров’я.
Самодетерміновані мотиваційні регулятори креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності
(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023) Саврасов, М. В.; Шайда, Н. П.; Чернякова, О. В.
У системі вчинкових та діяльнісних патернів суб’єкта навчально-професійної діяльності креативність виступає визначальною характеристикою його самореалізації, самоактуалізації, академічної успішності, подальшого професійного становлення та особистісного комфорту. Креативність розглядається як вмотивована здатність суб’єкта до інноваційної діяльності, що детерміновані системою нелінійних, багаторівневих психологічних характеристик людини, що творить, причому особливості її прояву суттєво обумовлені специфікою провідної діяльності суб’єкта. Основною метою дослідження є теоретико-методологічний та емпіричний аналіз основних мотиваційних регуляторів креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності, концептуалізованих в межах теорії самодетермінації. В якості методів дослідження нами використовується аналіз теоретичної та методологічної психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, психолого-діагностичне обстеження, методи математико-статистичної обробки матеріалу (кількісний та якісний аналіз отриманих в ході експерименту даних, процедура кластерного аналізу). Зовнішня мотивація суб’єкта навчально-професійної діяльності представлена екстернальним, інтроектованим, ідентифікованим та інтегрованим типами регуляції активності. Доведено наявність високого рівня вмотивованості до інноваційної діяльності суб’єкта навчально-професійної діяльності у процесі підготовки у виші; встановлено, що на початку навчання у виші висока образна креативності сприяє вмотивованості навчального процесу та зростає рівень релевантності зовнішньої регуляції поведінки висококреативних студентів; можна констатувати, що на момент завершення професійної підготовки у виші студенти гуманітарного та мистецького профілів на статистично вищому рівні виявляють вмотивованість на навчання, ніж студенти природничого профілю.
Специфіка застосування тренінгів щодо молодих юристів з метою формування правосвідомих устримлінь
(Громадська наукова організація «Фундація публічно-правових ініціатив», 2024) Хлонь, О. М.; Чернякова, О. В.; Гришко, О. Д.
Мета статті – визначення особливостей та специфіки застосування таких важливих та ефективних засобів підготовки майбутніх юристів, як психологічні тренінги для формування правосвідомих устремлінь та в цілому підвищення морально-психологічного рівня.
Шляхи подолання негативних емоційних станів студентів в умовах воєнного часу
(ГО «Європейська наукова платформа», 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.
Розуміння психологічних передумов вивчення емоційної сфери не тільки розширює наші теоретичні знання, але також відкриває нові можливості для потенційного практичного використання цих знань у різних аспектах сучасного життя. Від досліджень в цій галузі може залежати наша здатність краще розуміти самих себе та оточуючих, а також приймати більш обґрунтовані рішення для поліпшення як особистого, так і суспільного благополуччя в умовах воєнного стану.