Академічна успішність майбутнього психолога: емпірична модель на початковому етапі професійної підготовки

Abstract

Дослідження присвячене актуальній проблемі опису моделі академічної успішності майбутнього психолога на початковому етапі професійної підготовки як чинника розвитку на необхідному рівні його професійно важливих якостей, життєвої самореалізації та професійного становлення. Особистості професійного психолога внаслідок своєрідності його світобачення та світосприйняття та специфіки його теоретичної та практичної діяльності властивий систематизований компонентний склад високорозвинених прогностичних, творчих, оцінних, вольових та виконавських психічних якостей. Під успішністю академічної діяльності майбутнього психолога на початковому етапі професійної підготовки варто розглядати позитивний результат його особистісної академічної активності, що зреалізувалася у продуктивній взаємодії із оточуючим навчально-професійним середовищем, та основною метою якої було задоволення власних освітніх (вмотивоване, осмислене, емоційно позитивне оволодіння знаннями, вміннями та навичками) та практичних психологічних потреб (набуття професійно необхідних якостей, характеристик, норм, цінностей, відчуття самореалізації та самоактуалізації саме в даній професії, жага професійного розвитку та самовдосконалення). Емпіричним шляхом доведено, що на початку навчання у сучасному виші академічна успішність майбутнього психолога обумовлена переважно образною креативністю, вербальною креативністю, вербальним інтелектом, просторовим інтелектом та метакреативністю. Встановлено, що основними показниками академічної успішності майбутнього психолога на початку професійної підготовки при цьому виступають такі компоненти вищенаведених особистісних паттернів, як здатність давати абстрактну назву образам уяви, гнучкість вербальної креативності, здатність до вербального узагальнення, здатність до просторового узагальнення, просторова уява, креативна обізнаність.