Інформаційні технології та методична підтримка реалізації дистанційного навчання з позиції замовників освітніх послуг

Abstract

Обмеження щодо проведення очного навчання через COVID-19 змусило заклади вищої освіти більш активно впроваджувати цифрові технології для підтримки навчання та учіння. Хоча з логістичної точки зору використання цифрових технологій є очевидним рішенням реалізації дистанційного чи змішаного навчання в умовах карантинних обмежень, слід звернути увагу на педагогічну доцільність використання інформаційних технологій та цифрових пристроїв для реалізації певних типів навчальної діяльності з урахуванням освітніх запитів студентів. Попри розбудову та модернізацію інституційних цифрових освітніх середовищ, в умовах невизначеності щодо тривалості та перебігу пандемії COVID-19, актуалізується потреба додаткового дослідження ефективності навчання студентів, як замовників освітніх послуг, у цих середовищах. В цьому контексті ми дослідили готовність вітчизняних закладів вищої освіти до реалізації дистанційного навчання як на рівні інституційного забезпечення, так і компетентності суб’єктів освітнього процесу, ставлення студентів до використання синхронного та асинхронного режимів дистанційного навчання, а також інструменти, яким надають перевагу здобувачі освітніх ступенів «Бакалавр» та «Магістр» для реалізації основних типів навчальної діяльності. У дослідженні застосовано методи порівняльного та системного аналізу наукових праць, що охоплюють проблему дослідження; вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду створення освітніх середовищ та реалізації електронного навчання з максимальним залученням студентів в закладах вищої освіти. Поточний огляд зосереджений на залученні студентів до технологій планування, доставки теоретичних відомостей, постановки завдань для відпрацювання практичних навичок, представлення результатів освітньої діяльності студентів, здійснення оцінювання та рефлексії. Для опрацювання результатів анкети застосовувались статистичні методи та програмний інструментарій статистичної обробки даних SPSS. В результаті було підтверджено готовність закладів вищоїосвіти України до реалізації дистанційного навчання та сформовано, за результатами аналізу досвіду студентів, методичні рекомендації організації дистанційного навчання як на рівні доставки навчального контенту, так і налагодженні освітньої комунікації у синхронному та асинхронному режимах.