Вплив днопоглиблювальних робіт на екологічний стан малої річки з урахуванням складу донних відкладень

Abstract

В звітах з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, спрямованої на відновлення гідрологічного режиму та санітарного стану річок не завжди приділяється увага поглибленому аналізу фізико-хімічного складу донних відкладень. Мулові відклади зарекомендували себе як добрий меліорант для сільськогосподарських угідь за умови задовільного якісного складу. Донні відклади, особливо їх тонкодисперсна алювіальна фракція, акумулюють різні сполуки та мікроелементи, зокрема важкі метали. Аналіз вмісту заліза Fe, марганецю Mn, кобальту Co, хрому Cr та визначення інтегрального рівня забруднення донних відкладень не виявили їх токсичного забруднення в районі розташування с. Клешнівка та смт. Петриківка. Визначення «інде-сів геоакумуляції» по Г. Мюллеру в переважній більшості випадків надав змогу класифікувати донні відкладення р.Чаплинка не забрудненими, а техногенне навантаження на гідроекосистеми як слабке. З урахуванням рекомендацій щодо вмісту марганцю Mn в ґрунтовому покриву отри-мано п’ятий Iгео-клас, який свідчить про сильне забруднення та про суттєве техногенне навантаження на гідроекосистеми. Для характеристики процесів, що відбуваються у гідроекосистемі р. Чаплинка було розрахованокоефіцієнт донної акумуляції. Оцінення екологічного статусу гідроекосистем виявило в переважній більшості надзвичайну екологічну ситуацію, існує суттєва загроза накопичення заліза Fe, марганцю Mn у донних відкладеннях. Незважаючи на виявлену низьку загрозу забруднення донних відкладень хромом Cr ризик підвищується за рахунок доволі мінливогохімічногоскладу поверхневих вод, а отже й можливості настання екологічної кризи для гідроекосистеми. Відновлення гідрологічного режиму сприяло б покращенню санітарного стану малої річки. Пониження ефективності днопоглиблювальних робіт частково відбувається внаслідок значної зарегульованості русел річок, а в переважній більшості випадків пропускні гідротехнічні споруди не передбачені або не відповідають сучасному рівневому режиму водотоків. Після проведення розчисток русла річок наявна небезпека вторинного їх замулення, внаслі-док залишення частини тимчасових відвалів на берегах в межах водоохоронних зон без закріпення.

Reports on the environmental impact assessment of planned activities aimed at restoring the hydrological regime and sanitation of rivers do not always pay attention to in-depth analysis of the physicochemical composition of bottom sediments. The silt deposits have proven to be a good ameliorant for agricultural lands, provided they are of satisfactory quality. Bottom sediments, especially their fine alluvial fraction, accumulate various compounds and trace elements, including heavy metals. Analysis of the content of iron Fe, manganese Mn, cobalt Co, chromium Cr and determination of the integrated level of contamination of bottom sediments did not reveal their toxic contamination in the area of the village Kleshnivka and the village Petrykivka. Determination of "geoaccumulation indices" by G.M. Muellerallowed to classify the sediments of the Chaplinka River as unpolluted, and the man-caused load on the hydroecosystem as low. In compliance with therecommendations on the content of Mn grades in the soil cover of the obtained fifth Igeoclass, which provides heavy pollution and significant man-caused load on the hydroecosystem. To characterize the processes occurring in the hy-droecosystem of the Chaplynka River, the bottom accumulation coefficient was calculated. The assessment of the ecological status of hydroecosystems revealed an overwhelming ecological emergency. There is a significant threat of deposits of iron Fe, manganese Mn in bottom sedi-ments. Despite the low risk of contamination of bottom sediments with chromium Cr, the risk will increase due to the rather variable chemical composition of surface waters, and hence the possibility of an ecological crisis for the hydroecosystem. The sanitary condition of a small river could be improved by restoring its hydrological regime. The decrease in the efficiency of dredging works is related to the regulation ofthe regulation of the riverbed. In the vast majority of cases, hydraulic structures are not provided for or do not correspond to the current level regime of watercourses. After clearing the river bed, there is a danger of their secondary silting, due to the abandonment of part of the temporary dumps on the banks within the water protection zones without fixing.