Теоретичні засади та методика дослідження релігійно-екстремістських текстів: комунікативно-дискурсивний підхід

Abstract

У статті розглядається поняття релігійно-екстремістського дискурсу, лінгвопрагматичні характеристики маніпулятивного впливу в екстремістсько-релігійних текстах, описано структуру досліджень такого типу текстів, методологію й перспективні напрями. Зокрема, запропоновано розглянути екстремістсько-релігійні тексти XXI ст. на предмет мовних і мовленнєвих особливостей вербалізації маніпулятивних стратегій і тактик на матеріалі далеко- та близькоспоріднених мов, а саме сучасних германських, романських, слов’янських і новогрецької мов. Аналіз досліджуваних текстів у їх компаративному аспекті передбачає виокремлення маніпулятивних прийомів впливу на ідеологічне світобачення реципієнта для запобігання загрозі інформаційної пропаганди, закликів до скоєння терористичних актів і подібних руйнівних для соціуму явищ. Крім того, перспективним вбачаємо розроблення для лінгвокриміналістів методичних рекомендацій щодо виявлення ознак збудження політичної ненависті та релігійної ворожнечі в лінгвістичній експертизі. This article deals with the notion of religious-extremism discourse, pragmatic pecularities of manipulative influence in religious extremism texts, describes the structure of studies of this type of texts as well as methodology and perspective directions. In particular, the authors propose to consider the religious extremism texts of the 21st century focusing on linguistic and speech peculiarities of the manipulative strategies and tactics verbalization based on distant and closely related languages, namely Germanic, Roman, Slavic and Modern Greek. The comparative analysis of the texts under research presupposes the description of manipulative methods of influencing the ideological worldview of the recipient for the prevention of the threat of information propaganda, calls for acts of terrorism and similar destructive phenomena for the society. In addition, the methodological recommendations for linguistic criminologists on how to identify signs of political and religious hatred arousal might be rather promising.