Техногенний вплив складування відвалів розкривних порід на розвиток агроекосистем

Abstract

Проаналізовано результати теоретичних, польових та лабораторних досліджень щодо оцінки впливу складування мало небезпечних відходів добувної промисловості на якісні параметри ґрунтового покриву прилеглих територій, зокрема угідь сільськогосподарського призначення. Для цього визначили гранулометричний склад, вміст органічних речовин, мінерального азоту, водневого показника сольової витяжки у зразках ґрунтів, які були відібрані з тіла відвалів, у його підніжжя та на сільськогосподарських землях. Аналіз місця складування відвалів розкривних порід та прилеглих територій показав доцільність визначення на стадії формування звітів оцінки впливу на довкілля планованої діяльності показників пилового навантаження з урахуванням тривалості впливу. Під час складання відповідних звітів з оцінки впливу на довкілля від упровадження планованої господарської діяльності основна увага приділяється питанням поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки, а тривалий вплив дефляції поверхні відвалів розкривних порід розглядається не достатньо, оскільки враховується їх інтенсивне самозаростання та майже не враховується можливість розвитку суфозійних процесів та явищ, які будуть сприяти періодичному відкриттю поверхні насипу. Урахування цих аспектів під час проєктування можливе шляхом спеціальних задач постмоніторингу, на підставі яких слід передбачати додаткове озеленення санітарно-захисних зон навколо техногенних насипів. Питання щодо формування захисних лісосмуг або інших заходів, спрямованих на мінімізацію пилового навантаження на прилеглі до місць складування відвалів розкривних порід території, актуалізуються з огляду на тривалість техногенного впливу. Виявлення не передбачених або недостатньо врахованих раніше впливів та пошук відповідних природозахисних рішень є задачею екологічно відповідальних підприємств, що відповідає засадам сучасної системи екологічного менеджменту. The results of theoretical, field and laboratory studies on the assessment of the impact of the storage of low - hazardous waste from the extractive industry on the quality parameters of the soil cover of the adjacent territories, in particular agricultural land, were analyzed. For this, the granulometric composition, the content of organic substances, mineral nitrogen, and the hydrogen index of salt extraction were determined in soil samples that were taken from the body of the dump, at its foot, and on agricultural land. The analysis of the overburden dump site and adjacent territories showed the feasibility of determining the dust load indicators at the stage of forming environmental impact assessment reports of the planned activity, taking into account the duration of the impact. During the preparation of relevant reports on the assessment of the impact on the environment from the implementation of the planned economic activity, the main attention is paid to the issues of handling waste of I-III hazard classes. The long-term impact of surface deflation of overburden dumps is not sufficiently considered. This is due to their intensive self-healing, and the possibility of the development of suffusion processes and phenomena that will contribute to the periodic opening of the embankment surface is almost not taken into account. These aspects can be taken into account during design through special post-monitoring tasks, on the basis of which additional greening of sanitary and protective zones around man-made embankments should be planned. Questions regarding the formation of protective forest strips or other measures aimed at minimizing the dust load on the territories adjacent to the storage sitesof overburden rock dumps are actualized in view of the duration of man-made impact. The identification of previously unforeseeable or insufficiently taken into account impacts and the search for appropriate environmental protection solutions is the task of ecologically responsible enterprises, which corresponds to the principles of the modern environmental management system.