Гірничо-металургійний факультет

Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/10

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 41
  • Ескіз
    Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни «Екологічні аспекти розробки, впровадження та утилізації матеріалів»
    (ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Репін, М. В.; Пікареня, Д. С.
    Особливістю курсу є комплексний розгляд високоефективних та економічно привабливих сучасних і перспективних технологій поводження з викидами, скидами та відходами металургійних підприємств разом з методами та способами захисту навколишнього середовища.
  • Ескіз
    Документ
    Переробка використаних хімічних джерел електричного струму
    (Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», 2022) Пікареня, Д. С.; Павличенко, А. В.
    Приведено результати аналізу впливу сольових та лужних батарейок на стан компонентів навколишнього середовища. Наведено розрахунок схеми установки для утилізації хімічних джерел електричного струму.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка екологічної небезпеки зсуву на схилі балки Шамишина міста Кам’янське Дніпропетровської області
    (Національний гірничий університет, 2017) Даниленко, Г. І.; Максимова, Н. М.; Пікареня, Д. С.
    Розвиток зсувів викликає руйнування та деформації багатьох промислових, інженерних, житлових та громадських споруд. Наприклад, активізація зсувного процесу на схилі балки Шамишина, розташованої на території міста Кам’янське (раніше м. Дніпродзержинськ), призвела до відселення та руйнування багатоповерхівок. Аналіз та прогнозування розвитку зсувних процесів є невід’ємною складовою оцінки техногенних впливів на навколишнє природне середовище згідно ДБН А.2.2-1-2003.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження фільтрації води з регулючих басейнів меліоративних зрошувальних систем
    (Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2018) Пікареня, Д. С.; Наконечний, В. Г.
    Для зрошення сільськогосподарських земель використовуються прісні поверхневі води великих водойм – р. Дніпро, Південний Буг, Інгулець тощо. На шляху до ланів вода акумулюється у регулюючих басейнах, що є елементами зрошувальних систем. Здебільшого басейни обладнані гідроізоляцією, яка з плином часу порушується та починається фільтрація води.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення ділянок фільтрації води з регулюючих басейнів за допомогою геофізичного методу
    (Дніпровський державний технічний університет, 2019) Пікареня, Д. С.; Наконечний, В. Г.
    The possibilities of applying the geophysical method NPEMFE to highlight areas of water filtration from regulated basins are considered. The location and size of the filtration zones were determined, the environmental impact was evaluated, and measures to improve the situation were proposed.
  • Ескіз
    Документ
    Хімічний склад донних відкладів регулюючих басейнів зрошувальних систем
    (Національна академія аграргих наук України, 2019) Пікареня, Д. С.; Богиня, О. С.; Якшин, Т. С.; Орлінська, О. В.
  • Ескіз
    Документ
    Хімічний склад донних відкладів р. Мокра Сура
    (Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2018) Богиня, О. С.; Пікареня, Д. С.
    Інтенсивна господарська діяльність людини у басейнах річок призвела до стрімкого погіршення стану навколоводних та водних екосистем. Особливо гостро ця проблема стоїть для малих річок України, що зазнають значного антропогенного впливу.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка стану зсувонебезпечного схилу балки Шамишина міста Кам’янське
    (Дніпровський державний аграрно-економічний університет, 2018) Максимова, Н. М.; Пікареня, Д. С.; Даниленко, Г. І.
    На сьогодні за даними ДНВП «Геоінформ України» на території України налічується близько 23 тис. зсувів, від розвитку яких зазнають значних збитків міста Київ, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Харків, Полтава, Чернівці та інші. Наприклад, активізація екзогенного геологічного процесу у центральній частині м. Кам’янське призвела до відселення та руйнування багатоповерхівок.
  • Ескіз
    Документ
    Зменшення викидів забруднюючих речовин промисловими підприємствами шляхом упровадження системи екологічного менеджменту
    (Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2021) Романь, А. М.; Пікареня, Д. С.; Накемпій, О. К.; Roman, A. M.; Pikarenia, D. S.; Nakempii, O. K.
    Продукування забруднюючих речовин промисловими підприємствами має тенденцію до щорічного зростання. Натомість міжнародна екологічна політика стає більш суворою і спрямованою на стимулювання щодо зменшення цих показників. В той самий час як в економічно розвинених країнах для підвищення екологічної ефективності підприємств залучаються кошти зі спеціальних фондів, промислові об’єкти, розташовані в менш розвинутих країнах, можуть розраховувати лише на власні ресурси. Пропонується стратегія підвищення рівня екологізації промислових підприємств шляхом оптимізації технологічних процесів та модернізації обладнання за рахунок внутрішнього потенціалу підприємства. Як інструмент пропонується вико‑ ристовувати вертикально інтегровану систему екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001. Такий підхід, реалізова‑ ний шляхом застосування циклу Шухарта – Демінга, також відомого як циклу PDCA (Plan-Do-Check-Act), дозволить виявити найбільш пріоритетні зони для покращень, сформувати відповідну стратегію та поступово її реалізовувати, залучаючи кошти, зекономлені внаслідок підвищення ефективності технологічних процесів. Застосування підходу, заснованого на стандарті ISO 14001, має п’ять основних переваг: простота, системність, уніфікованість, проактивність та репутація. Загальна схема послідовності організації процесу «екологізації» промислового підприємства може бути описати трьома основними етапами: інтеграція системи ISO 14001; створення екологічного фонду; пошук зон оптимізації та розробка стратегії і її впровадження. В результаті очікуваними є покращення показників у трьох основних напрямах: зниження викидів забруднюючих речовин, оптимізація процесу споживання природних ресурсів та підвищення виробничих показників.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження хімічного складу донних відкладів р. Чаплинка
    (Дніпровський державний технічний університет, 2019) Богиня, О. С.; Омеліч, І. Ю.; Пікареня, Д. С.; Bohynia, O. S.; Omelich, I. Y.; Pikarenia, D. S.
    The article deals with the material composition of bottom sediments and their dumps, formed after the clearing of channels, on the example of the Chaplinka river. To assess their material composition, studies were conducted to determine the content of organic matter in bottom silt and the chemical composition of ash samples. The results indicate that the material dumps can be a source of secondary pollution of the river and surrounding soils, so it can not be left on the shore.