02. Факультет цифрових технологій та автоматизації виробництва
Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/11
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Концептуалізація розвитку креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності та методологія її дослідження(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Саврасов, М. В.; Чернякова, О. В.; Гришко, О. Д.У сфері виявлення особистісних чинників досягнення успіхів у навчально-професійній діяльності найбільш евристично цінним уважаємо суб’єктний методологічний підхід, у межах якого розглядаємо студентів суб’єктами як навчальної, так і професійної діяльності в різних комбінаціях їх поєднання. Отже, суб’єктом навчально-професійної діяльності називаємо людину, яка перебуває на найвищому рівні діяльності, комунікації, не втрачає водночас цілісності автономності й унітарності, із притаманним їй сталим прагненням до самовдосконалення в період життя, у всіляких сферах діяльності, зокрема й у процесі академічно-професійної діяльності тощо. Імовірним є те, що в досягненні суб’єктом навчально-професійної діяльності життєвого успіху вагому роль відіграє розвиток його креативності, що виступає до того ж сутнісною характеристикою суб’єкта та є вмотивованою здатністю до інноваційної діяльності, яка детермінована низкою нелінійних, багаторівневих характеристик. Припускається, що вербальна й образна креативність суб’єкта у своєму поєднанні на різних рівнях розвитку показників креативності утворюють психологічні типи креативності (кластери, які відображають усереднені рівні розвитку образної та вербальної креативності); з теоретичного погляду суб’єктними чинниками-регуляторами розвитку креативності можуть бути метакогнітивні регулятори, мотиваційні регулятори, вольові регулятори, емоційно-регуляторні механізми. Гіпотетичний взаємозв’язок і вплив рівнів розвитку креативності та зазначених чинників припускається у двобічному вигляді: профіль і етап навчання в закладі вищої освіти є зовнішніми чинниками, що впливають на розвиток креативності. Надалі плануються ґрунтовна емпірична валідизація та перевірка надійності висунутих гіпотез на різних рівнях фундаментальних і прикладних психологічних досліджень.Документ Самодетерміновані мотиваційні регулятори креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності(Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023) Саврасов, М. В.; Шайда, Н. П.; Чернякова, О. В.У системі вчинкових та діяльнісних патернів суб’єкта навчально-професійної діяльності креативність виступає визначальною характеристикою його самореалізації, самоактуалізації, академічної успішності, подальшого професійного становлення та особистісного комфорту. Креативність розглядається як вмотивована здатність суб’єкта до інноваційної діяльності, що детерміновані системою нелінійних, багаторівневих психологічних характеристик людини, що творить, причому особливості її прояву суттєво обумовлені специфікою провідної діяльності суб’єкта. Основною метою дослідження є теоретико-методологічний та емпіричний аналіз основних мотиваційних регуляторів креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності, концептуалізованих в межах теорії самодетермінації. В якості методів дослідження нами використовується аналіз теоретичної та методологічної психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, психолого-діагностичне обстеження, методи математико-статистичної обробки матеріалу (кількісний та якісний аналіз отриманих в ході експерименту даних, процедура кластерного аналізу). Зовнішня мотивація суб’єкта навчально-професійної діяльності представлена екстернальним, інтроектованим, ідентифікованим та інтегрованим типами регуляції активності. Доведено наявність високого рівня вмотивованості до інноваційної діяльності суб’єкта навчально-професійної діяльності у процесі підготовки у виші; встановлено, що на початку навчання у виші висока образна креативності сприяє вмотивованості навчального процесу та зростає рівень релевантності зовнішньої регуляції поведінки висококреативних студентів; можна констатувати, що на момент завершення професійної підготовки у виші студенти гуманітарного та мистецького профілів на статистично вищому рівні виявляють вмотивованість на навчання, ніж студенти природничого профілю.