Кафедра безпеки праці та охорони довкілля (БПОД)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/20
Переглянути
Документ Розробка алгоритму оцінювання комплексного показника ергономічності ручного інструменту(Київський національний університет будівництва і архітектури; Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, 2024) Цопа, В. А.; Кружилко, О. Є.; Чеберячко, С. І.; Дерюгін, О. В.; Негрій, Т. О.; Tsopa, V. A.; Kruzhilko, O. Ye.; Cheberiachko, S. I.; Deryugin, O. V.; Nehrii, T. O.Мета роботи – розробка алгоритму оцінювання комплексного ергономічного показника ручного інструменту, що дозволить зменшити фізичне навантаження при його використанні. Матеріали і методи. Для розробки алгоритму була використана зазначена в ДСТУ 7895:2015 «Дизайн і ергономіка. Правила оцінювання ергономічного рівня якості промислової продукції» номенклатура ергономічних показників, які розподіляються на два рівні: перший включає зручність використання, керування, контролю та обслуговування, спланованість виробу, гігієнічність виробу і безпечність; другий – фізичне, психічне навантаження, стомлюваність та відповідність антропометричним параметрам. Результати. Розроблено алгоритм оцінювання комплексного ергономічного показника ручного інструменту, що складається з п’яти кроків: складання переліку ергономічних характеристик ручного інструменту у відповідності до виробничих задач, підбір групи експертів з п’яти і більше фахівців, проведення попереднього оцінювання комплексного ергономічного показника виробу, аналіз отриманих оцінок експертами, обговорення сильних і слабких сторін, конструкції та прийняття рішення щодо вибору вагових коефіцієнтів, перевірка отриманих результатів, розробка рекомендацій щодо умов застосування для конкретного виробу. Особливість запропонованого алгоритму полягає у встановленні вагових коефіцієнтів значущості характеристик інструменту з урахуванням безпечності, зручності та умов праці. Наведено результати оцінювання комплексного ергономічного показника кутових шліфувальних машин, що дозволило встановити дієвість розробленого алгоритму за відгуками учасників дослідження і навести рекомендації щодо його подальшого вдосконалення. Наукова новизна полягає у встановленні взаємозв’язків між двома рівнями ергономічних показників через вагові коефіцієнти, які дозволяють врахувати складність умов праці, безпечність та зручність ручного інструменту. Практична цінність полягає у розробці чек-листів для опрацювання бальних оцінок за встановленими ергономічними критеріями.