Кафедра гірничої справи (ГС)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/309
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Комплексний підхід до вибору виду ремонтно-відновлювальних робіт на регулюючих басейнах зрошувальних систем(Scientific Publishing Center “Sci-conf.com.ua”, 2019) Чушкіна, І. В.; Орлінська, О. В.; Максимова, Н. М.; Карпенко, В. А.За результатами дослідження технічного стану гідротехнічних споруд (ГТС) за допомогою комплексу геофізичних методів запропоновано ранжувати об’єкти водогосподарської інфраструктури за першочерговістю поліпшення їх технічного стану. На підставі техніко-економічного обґрунтування обираються ремонтно-відновлювальні роботи на ГТС із застосуванням сучасних матеріалів та організаційно-технологічних підходів: найбільш коштовним є метод повних ремонтних робіт з заміною пошкоджених плит та протифільтраційної плівки; менш коштовним є ін’єкційне закріплення ґрунтів за допомогою протифільтраційної завіси; найменшу кошторисну вартість має комплекс методів з розчищенням деформаційних швів між плитами і суттєвих тріщин з подальшим закладанням в’яжучих з полімерами.Документ Вплив фільтраційних втрат води з регулюючих басейнів на прилеглі території(Видавництво "Молодий вчений", 2019) Орлінська, О. В.; Чушкіна, І. В.; Стрепетова, Х. В.; Orlinska, O. V.; Chushkina, I. V.; Strepetova, K. V.За результатами польових досліджень виявлені основні закономірності впливу тектонічного фактору на технічний стан сільськогосподарських гідротехнічних споруд (ГТС). Встановлюється наступна закономірність – чим більш тектонічно порушені райони, де розташовуються ГТС, тим більше зон фільтрації та обводнення в них. Для впливу тектонічного фактору детальних досліджень були вибрані два регулюючих басейна, які знаходяться в різних геологічних і гідрогеологічних умовах. Перший басейн Калинівської зрошувальної мережі Синельниківського району розташований в межах східної частини Українського щита(УЩ), другий РБ-6 Царичанської зрошувальної мережі в зоні переходу від УЩ до Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). В першому випадку потужність осадових утворень незначна до 25 м, в другом складає 300 і більше метрів. Обидва райони приурочені до вузлів перетину крупних глибинних розломів.