Перегляд за Автор "Maistrenko, V. V."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Застосування методології наукових досліджень для удосконалення управління безпекою праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу
(ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ», 2024) Кружилко, О. Є.; Дзюрбан, М. Г.; Майстренко, В. В.; Харін, Є. М.; Kruzhylyko, O. Ye.; Dzurban, M. G.; Maistrenko, V. V.; Kharin, E. M.
У статті обґрунтовано необхідність застосування методології наукових досліджень для підвищення ефективності удосконалення управління безпекою праці. Відзначено, що професійний ризик є одним з показників, що характеризують стан безпеки праці (на робочому місці, в підрозділі тощо), а також може бути використаний як оцінка ефективності конкретних рішень (або плану заходів) з управління охороною праці. Крім того, важливим аспектом ефективного управління в сучасних умовах є обґрунтування обсягів коштів, необхідних для реалізації заходів управління. Результати аналізу наукових публікацій свідчать, що на сьогодні застосовуються підходи, які забезпечують підтримку рівня професійного ризику в межах визначених прийнятних значень, для ефективної практичної реалізації яких має бути додатково визначена методика формування альтернативних варіантів відповідних управлінських рішень, а також чітко визначені критерії вибору оптимальних рішень. Розглянута ситуація прийняття рішень характеризується такими обставинами: у цеху в процесі виробництва активно використовуються контрольно-вимірювальні прилади, розглядається можливість виникнення різних нештатних ситуацій: від незначного відхилення параметрів від допустимих значень до повного виходу з ладу будь-якого з приладів, можуть виникнути виробничі втрати. Відмови в роботі цих приладів можуть призвести до аварійних ситуацій, нещасних випадків, виходу з ладу виробничого обладнання. Отже, вирішення поставленого завдання полягало у виборі варіанту заходу, який забезпечить мінімізацію очікуваної суми витрат на обслуговування приладів та втрат внаслідок виходу з ладу (або простою) цих приладів. Для вирішення цього завдання застосовано критерій Севіджа, в результаті встановлено, що найбільш вигідним для підприємства буде проведення щомісячних перевірок (альтернатива a3). Саме ця альтернатива передбачає мінімізацію очікуваної суми витрат на обслуговування приладів і втрат внаслідок виходу з ладу (або простою) цих приладів.
Методичні підходи до виявлення незадекларованої праці
(ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ», 2023) Стасюк, С. В.; Майстренко, В. В.; Енгстрем, В. Б.; Квітко, А. В.; Stasyuk, S. V.; Maistrenko, V. V.; Engstrem, V. B.; Kvitko, A. V.
Негативні економічні явища такі як неформальний сектор ринку праці та неформальна зайнятість у формальному секторі стають все більш поширеними та являють собою одну із основних загроз економіці в цілому та соціальній безпеці на ринку праці. Ці явища мають такі спільні риси як нелегальне працевлаштування працівника без укладання трудового договору, що передбачено чинним законодавством України, приховування фактично відпрацьованого робочого часу та виплата заробітної плати «в конверті», підміна фактичних трудових договорів цивільними та господарськими, несплата податків, соціальна незахищеність та велика ймовірність для працівників залишитись без роботи. При цьому, у разі отримання травми на виробництвах неформального сектору ринку праці травмований працівник має витрачати значні кошти на лікування без жодних компенсаційних виплат. Розглянуто пріоритетні напрями державної політики, направленої на усунення загроз неформального ринку праці та основні причини розповсюдження неформальної зайнятості в Україні з урахуванням специфіки сучасного стану економіки, а також наслідки неформальних соціально-трудових відносин як для працівника, так і для держави (суттєве скорочення обсягів дохідної частини бюджету, а також частки податкових надходжень). Метою проведеного дослідження є створення інструментальних засобів оцінки стану оформлення трудових відносин в Україні з метою належної організації заходів державного нагляду (контролю) з питань виявлення незадекларованих рудових відносин, забезпечення єдності підходів для проведення інспекторами праці оцінки ризиків застосування суб'єктами господарювання незадекларованої праці. Запропоновано поетапну експертну оцінку заходів, що знижують виробничий ризик на промисловому підприємстві із запровадженням вагових коефіцієнтів за визначеними критеріями. Розроблено послідовну модель управління ризиками використання незадекларованої праці, яка базується на компонентному методі оцінки ризику травматичних подій та математичній моделі управлінських рішень. Ця модель враховує всю наявну інформацію про трудові відносини, отриману з різних джерел її накопичення в органах виконавчої влади, стимулює профілактичну діяльність та дозволяє встановити залежність рівня виробничого ризику від обґрунтованості заходів з охорони праці та зменшення впливу суб'єктивної складової експертних суджень.
Програмно-аналітичний комплекс системи аналізу виробничої безпеки та здоров’я
(ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ», 2024) Майстренко, В. В.; Стасюк, С. В.; Місютін, О. Є.; Maistrenko, V. V.; Stasyuk, S. V.; Misyutin, O. E.
В умовах адміністративної реформи та змін нормативно-законодавчої бази з трудових відносин, охорони праці та промислової безпеки виникають умови, які потребують зміни методів організації та ведення державного нагляду з метою підвищення безпеки та збереження здоров’я на роботі. Забезпечення інформаційних потреб стану безпеки праці, трудових відносин на підприємствах України відіграє все більшу роль у реалізації контрольно-наглядової діяльності інспекторів Держпраці. Метою проведеного дослідження є створення інструментальних засобів оцінювання стану трудових відносин та безпеки праці в Україні з метою належної організації заходів державного нагляду (контролю) з питань трудових відносин та охорони праці, забезпечення єдності підходів для проведення інспекторами праці оцінки ризиків порушень законодавства суб’єктами господарювання. У статті розглянуто теоретичні підходи та практична реалізація створення програмно-аналітичного комплексу системи аналізу виробничої безпеки та здоров’я. Наведено опис призначення системи, детально розглянута її структура. Наведено опис складових програмно-аналітичного комплексу системи аналізу виробничої безпеки та здоров’я та функціональні можливості кожної підсистеми. Детально розглянуто методичні підходи до створення аналітичного комплексу системи аналізу виробничої безпеки та здоров’я.