Перегляд за Автор "Kharin, E. M."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1

Застосування методології наукових досліджень для удосконалення управління безпекою праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу
(ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ», 2024) Кружилко, О. Є.; Дзюрбан, М. Г.; Майстренко, В. В.; Харін, Є. М.; Kruzhylyko, O. Ye.; Dzurban, M. G.; Maistrenko, V. V.; Kharin, E. M.
У статті обґрунтовано необхідність застосування методології наукових досліджень для підвищення ефективності удосконалення управління безпекою праці. Відзначено, що професійний ризик є одним з показників, що характеризують стан безпеки праці (на робочому місці, в підрозділі тощо), а також може бути використаний як оцінка ефективності конкретних рішень (або плану заходів) з управління охороною праці. Крім того, важливим аспектом ефективного управління в сучасних умовах є обґрунтування обсягів коштів, необхідних для реалізації заходів управління. Результати аналізу наукових публікацій свідчать, що на сьогодні застосовуються підходи, які забезпечують підтримку рівня професійного ризику в межах визначених прийнятних значень, для ефективної практичної реалізації яких має бути додатково визначена методика формування альтернативних варіантів відповідних управлінських рішень, а також чітко визначені критерії вибору оптимальних рішень. Розглянута ситуація прийняття рішень характеризується такими обставинами: у цеху в процесі виробництва активно використовуються контрольно-вимірювальні прилади, розглядається можливість виникнення різних нештатних ситуацій: від незначного відхилення параметрів від допустимих значень до повного виходу з ладу будь-якого з приладів, можуть виникнути виробничі втрати. Відмови в роботі цих приладів можуть призвести до аварійних ситуацій, нещасних випадків, виходу з ладу виробничого обладнання. Отже, вирішення поставленого завдання полягало у виборі варіанту заходу, який забезпечить мінімізацію очікуваної суми витрат на обслуговування приладів та втрат внаслідок виходу з ладу (або простою) цих приладів. Для вирішення цього завдання застосовано критерій Севіджа, в результаті встановлено, що найбільш вигідним для підприємства буде проведення щомісячних перевірок (альтернатива a3). Саме ця альтернатива передбачає мінімізацію очікуваної суми витрат на обслуговування приладів і втрат внаслідок виходу з ладу (або простою) цих приладів.