Підвищення ефективності вибухових робіт на кар'єрах Кривого Рогу за рахунок контурного підривання
Date
Authors
ORCID
DOI
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Мета роботи – підвищення ефективності вибухових робіт на кар’єрах Кривого Рогу шляхом впровадження та оптимізації технології контурного підривання. Об’єкт дослідження – процес вибухових робіт на відкритих кар’єрах Криворізького залізорудного басейну. Предмет дослідження – технологія контурного підривання як засіб підвищення ефективності дроблення гірської маси та забезпечення стабільності кар’єрних укосів. У першому розділі «Теоретичні аспекти організації вибухових робіт у кар’єрному виробництві» проаналізовано класичні та сучасні методи підривних робіт, розглянуто класифікацію вибухових речовин, а також способи і засоби їх детонації. Визначено теоретичні основи контурного підривання, його переваги та актуальність для сучасного гірництва. Сформульовано проблему підвищення ефективності вибухових робіт у складних геологічних умовах Кривбасу. У другому розділі «Аналіз стану вибухових робіт на кар’єрах Кривого Рогу» досліджено особливості геологічно-гірничих умов Криворізького регіону, проаналізовано поточні технології підривних робіт на місцевих кар’єрах і оцінено показники їхньої ефективності. Особливу увагу приділено застосуванню контурного підривання в умовах Кривбасу, зокрема на криворізьких ГЗК, з урахуванням специфіки геологічної будови та потреб видобувних підприємств. 6 У третьому розділі «Розробка моделі оптимізації параметрів контурного підривання в умовах ГЗК Криворіжжя» запропоновано математичну модель для визначення оптимальних параметрів підривних робіт, включаючи відстань між свердловинами, масу заряду, глибину свердловин та інтервал затримки. Проведено ітераційний аналіз із варіюванням параметрів, що дозволило зменшити зону тріщиноутворення на 47% та відхилення контуру на 40%. Встановлено, що маса заряду має найбільший вплив на ефективність, а оптимальні параметри (1,6 м, 2,2 кг/м, 300 мс) забезпечують баланс між точністю контуру та стійкістю уступів. У четвертому розділі «Аналіз стану безпеки проведення робіт і охорони праці під час застосування контурного підривання» оцінено нормативно-правову базу, виявлено недоліки в її адаптації до сучасних технологій, таких як електронні детонатори. Запропоновано рекомендації щодо підвищення безпеки, включаючи впровадження автоматизованих систем моніторингу, посилення підготовки персоналу, використання екологічно безпечних вибухових речовин, захисних конструкцій та георадарів для оцінки тріщинуватості масиву.
