Підрив Каховської ГЕС: техногенна катастрофа чи шанс на екологічне майбутнє України

Abstract

В оглядовій статті проведено короткий аналіз впливу підриву Каховської гідроелектростанції на довкілля, як короткострокові (безпосередні), так і за рік після трагедії наслідки, перспективи для навколишнього природного середовища та суспільства. У роботі проаналізовано можливі та наявні позиції щодо подальших перспектив і думки фахівців з питання відновлення водосховища, чи навпаки – збереження природного ландшафту регіону. Дотепер в експертному середовищі не існує єдиної позиції щодо подальшої долі Каховки, хоча ще в липні 2023 року Кабінетом Міністрів України було затверджено постанову про відновлення гідровузла. Нині найбільш популярними є два підходи: цілковите відновлення всіх елементів гіроспоруд, прибічником якого є господарники та промисловики, що спираються на економічну доцільність і перспективи розвитку регіону в майбутньому; протилежний – цілковита відмова від відновлення як такого. Прихильниками останнього є екологи, що обстоюють ідею збереження природних ландшафтів, розширення площ природоохоронних територій і збереження культурної й історичної цінності регіону, посилаючись на сучасні директиви Європейського Союзу. Згідно з останніми, фактично, половина територій країн Європи за сім років (до 2030 року) має стати заповідними (30%) і з відновленим природним станом (20%). Україна, як майбутній член Європейського Союзу, бере на себе зобов’язання з дотримання стратегії європейських держав і досягнення зазначених цілей. Загалом же існує чотири основні сценарії: окрім двох зазначених, пропонується компромісний варіант часткового заповнення водосховища (для мінімального забезпечення господарських потреб регіону) і варіант розширення русла Дніпра, для задоволення тих же потреб. Проте всі дослідники сходяться в одному: будь-які процеси відновлення практично неможливі до завершення збройного конфлікту в Україні та деокупації її територій. Час грає на користь екологів, адже з кожним роком технічний стан елементів Каховського гідровузла й об’єктів гідротехнічної інфраструктури погір-шується, а їх відновлення втрачає економічну доцільність. Окрім того, відбуваються соціально-демографічні зміни, зумовлені конфліктом, що суттєво змінює потреби води в регіоні.

In the review paper presented a brief study of the Kakhovska HEPP explosion impact on the environment, both short-term (immediate) and one year after the tragedy consequences also aftereffects for the environment and society is carried out. It is analyzed the possible and existing positions regarding further perspectives and experts opinions on the reservoir restoration issue, or vice verse – the region natural landscape conservation. Until now, there is no unified position among the experts what comes Kakhovka’s future, although in July 2023 the Cabinet of Ministers of Ukraine approved a resolution on the hydroelectric plant future restoration. Currently, two approaches are the most popular: the first of all elements of gydrostructures complete restoration, supported by farmers and industrialists based on economic expediency and future development prospects of the region; and the opposite – a complete refusal to restore as such. The latter proponents are ecologists who advocate the idea of preserving natural landscapes, expanding the Nature conservation areas and preserving the cultural and historical value of the region, referring to modern EU directives and laws. According to the latter, in fact, half of the territories of European countries in seven years (until 2030) should become protected (30%) and with a restored natural state (20%). Ukraine, as a future EU member, undertakes to comply with the strategy of the European states and achieve the specified goals. In general, there are four main for Kakhovka reservoir and adjacent territories future scenarios: in addition to the previously two mentioned, is a compromise option to partial reservoir filling (for the minimum provision of the region economic needs) and an option of Dnieper channel widening to meet the same needs is proposed. However, all researchers agree on one thing: any recovery processes are practically impossible until the armed conflict in Ukraine end and its territories de-occupation. Time plays for the environmentalists favor, because of every year the Kakhovsky hydroelectric junction elements technical condition and hydrotechnical infrastructure objects deteriorates and their restoration loses its economic feasibility. In addition, there are a lot of social and demographic changes in the region caused by the conflict that changes real and future water needs.