Когнітивне конструювання прийменникової каузативності в новогрецькій мові

Abstract

У розвідці досліджено особливості процесів і механізмів когнітивного конструювання прийменникової каузативності в новогрецькій мові. Типологію ситуацій зі значенням причини становлять 5 типів: 1) екзистенційний тип (буття), 2) акціональний тип (дія, подія, явище), 3) статальний тип (стан), 4) реляційний тип (відношення), 5) характеризаційний тип (ознака, властивість, якість, кількість). У різних мовах незалежно від їхньої морфологічної будови синтаксичні конструкції, смислова структура яких містить логічну пропозицію каузальності (X є причина Y), називають каузальними конструкціями. Каузальна семантика може бути виражена різними каузальними конструкціями, які є способом вираження причинно-наслідкових зв’язків. Тим часом засобами вираження причинно-наслідкових відношень є їх маркери у структурі каузальних конструкцій, до яких належать з-поміж решти – прийменники. З когнітивного погляду прийменники – це орієнтири, які маркують певні точки простору або його зони у вибраній системі координат. У цій розвідці проаналізовано особливості компонентного складу всіх п’яти типів каузативних ситуацій у новогрецькій мові; ідентифіковано обов’язкові компоненти каузативних ситуацій: для екзистенційної: 1) суб’єкт ситуації; 2) предикат існування, виникнення або припинення існування; 3) причинний чинник (внутрішній або зовнішній); для акціональної: 1) агенс; 2) дія (відсутність дії) агенса чи подія; 3) причина (внутрішня або зовнішня); для статальної: 1) агенс; 2) стан (емоційно-психічний, фізичний або фізіологічний); 3) причина (внутрішня або зовнішня); для реляційної: 1) агенс; 2) відношення між учасниками ситуації; 3) причинний чинник; для характеризаційної: 1) агенс (людина, предмет, явище); 2) суб’єктивні та об’єктивні ознаки та властивості агенса (поведінкові, суспільні), а також об’єктивні ознаки, властивості предметів, явищ та фізичного середовища; 3) причина (внутрішня або зовнішня). Найчисленнішою виявилася група акціональної каузативності, що об’єднує дії агенса та події, архісемою семантичної структури якої є субкатегоріальна ознака «акціональність», інтегральними семами є інваріантні ознаки вияву прийменникової акціональності, а саме дії, процеси, між якими встановлюються причинно-наслідкові відношення.

The article deals with the peculiarities of cognitive constructing of prepositional causativity in Modern Greek. The typology of causal situations is comprised of 5 types: 1) the existential type (existence), 2) the actional type (action, event, phenomenon), 3) the statal type (state), 4) the relational type (relation), 5) the characterizing type (characteristic, property, quality, quantity). In different languages, regardless of their morphological structure, syntactical constructions, the conceptual structure of which contains logical proposition of causality (X is the cause of Y) are called causal constructions. Causal meaning can be expressed by various causal constructions, which are a means of expressing cause and effect relationship. Meanwhile, means of expressing cause and effect relationship are its markers in the structure of causal constructions, which include, among others, prepositions. From a cognitive perspective, prepositions are orienting points marking certain points in the space or its sectors in the given coordinate system. The peculiarities of the components of all the five types of causative situations in Modern Greek have been analyzed in the research. Compulsory components of causative situations common for the three languages have been identified: for existential: 1) the subject of the situation; 2) the predicate of existence, appearance or termination of existence; 3) the causative factor (internal or external); for actional: 1) the agent; 2) the agent’s action (absence of action) or event; 3) the cause (internal or external); for statal: 1) the agent; 2) the state (emotional, mental, physical or physiological); 3) the cause (internal or external); for relational: 1) the agent; 2) the relationship between the participants of the situation; 3) the causative factor; for characterizing: 1) the agent (person, object, phenomenon); 2) the agent’s subjective and objective characteristics and properties (behavioural, social) as well as objective characteristics, properties of objects, phenomena and physical environment; 3) the cause (internal or external). The group of actional causativity, which combines the agent’s actions and events, the semantic structure archiseme of which is the subcategorial meaning of the action, whereas integral semes are invariant features of prepositional actionality manifestation, namely actions and processes characterized by cause and effect relationship, has proved to be the most numerous.