03. Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки

Постійне посилання на розділhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/837

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Обґрунтування конструкції механізму пересування потужних технологічних машин
    (ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Крупко, І. В.; Krupko, I. V.
    Основними машинами, що забезпечують розроблення корисних копалин відкритим способом, є потужні екскаватори. На сучасних кар’єрних екскаваторах застосовують в основному гусеничні механізми пересування, які мають цілу низку недоліків, основним із яких є низька довговічність ведучих коліс. Водночас аналіз працездатності (відмов) екскаваторів-драглайнів показав, що найменше відмов (6–8%) у крокуючих механізмів пересування, що пояснюється простотою конструкції саме ходового обладнання. Тому постає актуальним питання про застосування крокуючого ходового обладнання на потужних екскаваторах – прямих механічних лопатах.Метою дослідження є обґрунтування раціональних конструкцій механізмів пересування для потужних технологічних машин. Для досягнення поставленої мети вирішуються завдання, пов’язані з тим, що треба провести порівняльний аналіз гусеничних і крокуючих механізмів пересування й обґрунтувати шляхи підвищення їхнього технічного рівня; виконати на фізичній моделі дослідження формування навантажень у структурі привода чотирьохопорного механізму за різних режимів роботи; за результатами теоретичних і експериментальних досліджень обґрунтувати раціональні параметри чотирьохопорного механізму пересування.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження мехатронних систем контролюзавантаження екскаватора
    (ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Налобіна, О. О.; Голотюк, М. В.; Бундза, О. З.; Nalobina, O. O.; Holotiuk, M. V.; Bundza, O. Z.
    Виконання земляних робіт одноківшевим екскаватором зазвичай складається із трьох основних операцій: відокремлення ґрунту від масиву та захоплення, його переміщення та подальше вкладення. Розрахунки продуктивності та встановлення робочих розмірів екскаваторів під час їх проєктування безпосередньо пов’язані з поняттям екскаваторного забою й об’ємом розробленого ґрунту. Для вирішення цього завдання було запропоновано впровадити систему контролю стану екскаваторних зубів і оповіщення в реальному часі. Ця система дозволить працівникам своєчасно оцінити стан зубів і вжити заходів для їх заміни, що запобігатиме простоям обладнання, сприятиме економії грошей і часу.Одним із варіантів реалізації цієї системи є встановлення на екскаватори обладнання на кшталт Shovel Metrics. Це обладнання дозволяє отримувати інформацію про стан екскаваторних зубів за допомогою датчиків, установлених на ковші екскаватора. Іншим варіантом є встановлення на стрілу екскаватора камери-датчика, розроблення програмного коду зчитування з картинки та системи оповіщення.Упровадження системи контролю стану екскаваторних зубів й оповіщення в реальному часі дозволить вирішити проблему позапланової заміни екскаваторних зубів і їх потрапляння до дробильної фабрики. Це приведе до значних економічних вигод для підприємства, як-от: зменшення кількості простоїв обладнання; зменшення витрат на непланову заміну екскаваторних зубів; зменшення ймовірності потрапляння зазна-чених зубів до дробильної фабрики.У роботі представлено рішення контролю ковша екскаватора зі штучним інтелектом на основі глибоких нейронних мереж для отримання точних і практично застосовних даних, що забезпечує оновлення інформації про стан у режимі реального часу. Нейронна мережа діє як класифікатор пікселів і надає мітку кожному пікселю на зображенні ковша екскаватора. Даний класифікатор у поєднанні з подальшим обробленням забезпечує комплексне рішення для контролю, що дозволяє виявляти відсутність зубів, відстежувати їх зношування та визначати фраґментацію.Ця нова архітектура глибокої нейронної мережі замінює колишній алгоритм, який використовував традиційні методи комп’ютерного зору для отримання інформації із вхідних відеокадрів для забезпечення зазначених функцій виробу. Як і всі рішення для глибокого навчання, Shovel Metrics™ удосконалюватиметься лише за наявності великих наборів навчальних даних.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження ефективності використання виймально-навантажувального обладнання в умовах ТОВ «Єристівський ГЗК»
    (ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Григор’єв, І. Є.; Григор’єв, Ю. І.; Швець, Є. М.; Луценко, С. О.; Лукін, А. Ю.; Hryhoriev, I. Ye.; Hryhoriev, Yu. I.; Shvets, E. M.; Lutsenko, S. O.; Lukin, A. Yu.
    Метою роботи є підвищення ефективності використання виймально-навантажувального обладнання на Єристівському кар’єрі за рахунок впровадження інформаційних технологій. Для вирішення поставлених задач у статті були використанні такі методи: аналіз і синтез наукових джерел інформації для дослідження наукових основ використання виймально-навантажувального обладнання, аналіз світового досвіду ефективного використання виймально-навантажувального обладнання, аналіз досвіду впливу автоматизованих систем управління гірничим транспортом на виймально-навантажувальне обладнання; методи регресійного аналізу, економіко-математичного моделювання і техніко-економічної оцінки. Наукова новизна результатів дослідження полягає у встановленні факторів, які впливають на продуктивність виймально-навантажувального обладнання. Практична значимість полягає у можливості використання результатів досліджень гірничими підприємствами та проєктними організаціями під час планування гірничих робіт. Таким чином, у роботі виконано порівняння продуктивності виймально-навантажувального обладнання, що використовується в умовах Єристівського кар’єра, в результаті чого було встановлено, що очікувана та фактична продуктивність має певні відмінності через показник часу циклу навантаження. В результаті досліджень було встановлено, що час циклу за куту повороту від 20 ̊ до 30 ̊ буде мінімальним та збільшить продуктивність драглайну. Крім того, в конкретних гірничотехнічних умовах встановлено, що впровадження автоматизованої системи управління “WENCO” дало змогу збільшити продуктивність гірничотранспортного комплексу та загалом покращити техні-ко-економічні показники роботи кар’єру.