2024 № 2
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.mipolytech.education/handle/mip/1319
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Інформаційно-вимірювальна система правильної машини для контролю зазора робочих роликів(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Суботін, О. В.; Мінаєнко, О. Г.; Штода, М. М.; Subotin, O. V.; Minayenko, O. G.; Shtoda, M. M.У статті з’ясовано, що виправлення смуги з більш товстими центральними ділянками на робочих роликах призводить до збільшення тиску на метал у центрі та подовження центральної частини смуги, утворюються центральні хвилі. Натомість, коли надлишковий тиск докладається до країв смуги, утворюються так звані крайові хвилі. Смуги з таким браком не продаються. Аналіз показав, що в автоматичному режимі контроль та виправлення дефектів смуги не здійснювалися, бо правильна машина (вирівнювач роликовий) перебуває у стані динамічної зміни під час операції вирівнювання, протягом якого всі її частини піддаються напругам і деформаціям невизначеної величини та тривалості, вони неконтрольовані та постійно змінюються. Також відсутня можливість організації зворотного зв’язку щодо положення опорного ролика для реалізації системи автоматичного регулювання зазора за довжиною робочого ролика. Немає інформації про стан та індикацію реального положення конкретного опорного ролика, що, з урахуванням людського чинника, може призвести до помилок рахунку або неправильної інтерпретації отриманої інформації та небажаного втручання в технологічний процес. Тому розроблення інформаційно-вимірювальної системи контролю та вимірювання відхилення опорного ролика з метою стеження оператором за станом зазора по довжині робочого ролика й оперативного втручання в перебіг технологічного процесу для виправлення відхилення залежно від ступеня прогину робочого ролика є актуальним завданням. Основною метою роботи є проєктування модуля засобів отримання первинної інформації для інформаційно-вимірювальної системи правильної машини. Відповідно до мети розроблено модуль засобів одержання вимірювальної інформації з однотипних (однорідних) первинних перетворювачів для інформацій-но-вимірювальної системи правильної машини. Установлено, що швидкодія та достовірність первинних перетворювачів впливають на ефективність інформаційно-вимірювальної системи правильної машини та визначають якість листового металу після виправлення. Також розроблено структуру інформаційно-вимірювальної системи правильної машини для контролю зазора робочих роликів, яка може бути адаптована під конструктивні особливості конкретної правильної машини.Документ Упровадження технологій SMART GRID при модернізації електроенергетичних систем в Україні(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Кіншаков, В. Ю.; Рухлов, А. В.; Kinshakov, V. Yu.; Rukhlov, A. V.Авторами статті виконаний аналітичний огляд актуальних літературних джерел із періодичних та інтернет-видань з метою проаналізувати доцільність застосування технологій Smart Grid для повоєнної модернізації енергетичних систем і електрообладнання, а також їхні переваги та недоліки. У статті розглянуто напрями реалізації «розумних» електроенергетичних систем у контексті аналізу процесів гене-рації, передачі, розподілу та споживання електроенергії для підвищення надійності, покращення керування та забезпечення онлайн-моніторингу цих процесів. Важливим аспектом упровадження технологій Smart Grid під час повоєнної модернізації енергосистеми країни є попередня імплементація основних європейських стандартів, що діють у цій галузі. Тому автори цілком слушно наголошують на цьому й аналізують стан питання з погляду переліку базових стандартів для «розумних» електроенергетичних систем. Автори наводять структуру енергосистеми за концепцією Smart Grid, на прикладі якої визначаються її основні елементи. Також у роботі проведено аналіз проблемних питань упровадження «розумних» електроенергетичних систем в Україні, визначена доцільність використання технологій Smart Grid у вигляді переліку їхніх переваг для галузі та споживача електроенергії. Автори статті дійшли висновку, що повоєнна поетапна модер-нізація національної електроенергетичної системи за концепцією Smart Grid дозволить значно покращити її ефективність і надійність функціонування, що в підсумку допоможе досягти прийнятного рівня енергетичної безпеки країни. Проте для успішної реалізації такої модернізації потрібно подолати низку викликів, пов’язаних із ресурсними обмеженнями, безпекою обміну інформаційними даними, зниженим кадровим потенціалом і необхідністю імплементації основних європейських стандартів у сфері «розумних» мереж.