Перегляд за Автор "Подкопаєв, С. В."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Обґрунтування заходів з поліпшення умов праці (на прикладі даних моніторингу запиленості)
(ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА", 2024) Кружилко, О. Є.; Чеберячко, С. І.; Подкопаєв, С. В.; Володченкова, Н. В.; Бехтер, О. А.; Kruzhilko, O. Ye.; Cheberyachko, S. I.; Podkopaiev, S. V.; Volodchenkova, N. V.; Bekhter, O. A.
У статті проаналізовано проблематику обґрунтування заходів з охорони праці на основі даних системи виробничого моніторингу. Відзначено, що законодавство України покладає на роботодавця відповідальність за створення на робочих місцях підприємства умов праці, що відповідають чинним нормативно-правовим актам, що зумовлює зацікавленість керівників підприємств у поліпшенні умов праці на робочих місцях. Функціонування системи управління охороною праці – це процес підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на підприємствах, а зазначені рішення можуть бути спрямовані на реалізацію організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів. Одним з напрямів удосконалення управління охороною праці є раціональне використання даних про фактичні рівні виробничих факторів, отриманих в результаті моніторингу. Такий підхід спрямований на завчасне виявлення та оцінювання фактичних рівнів шкідливих факторів з подальшим формуванням заходів з попередження впливу цих факторів на працюючих. Запропоновано під-хід до обґрунтування заходів з поліпшення умов праці, особливістю якого є зіставлення очікуваних результатів від вжиття заходів з урахуванням обсягами фінансових коштів, необхідних для їх впровадження. Цей підхід дає змогу кількісно оцінити результати реалізації альтернативних варіантів заходів з охорони праці та обґрунтувати доцільність їх фінансування. Апробацію підходу проведено на прикладі дослідження запиленості на робочому місці колія плит та блоків кар’єру з видобутку граніту. Проаналізовано різні варіанти технологічного процесу, що характеризуються певними режимами роботи витяжної вентиляції. Як перспективний напрям розвитку цього підходу може бути запропоновано використання методів математичного моделювання, експертних оцінок та теорії прийняття рішень.
Спосіб дегазації і видобутку метану з газонасичених структур вуглепородного масиву свердловинами, пробуреними з виробок
(Державне підприємство "Український інститу інтелектуальної власності", 2021) Ляшок, Я. О.; Сахно, С. В.; Подкопаєв, С. В.; Сахно, І. Г.
Винахід належить до гірничодобувної промисловості та може бути використаний для дегазації газонасичених структур вуглепородного масиву і попутного видобутку метану. Спосіб включає буріння з підготовчої виробки викривленої дегазації свердловини змінного напрямку, встановлення в устя свердловини обсадної труби, герметизацію свердловини, підключення свердловини до вакуумної системи і каптування метану. Попередньо визначають орієнтацію в просторі природних і техногенних газонасичених структур. Буріння свердловини ведуть з підготовчої виробки, що підтримується на кордоні з масивом вугілля. Гирлову частину свердловини розташовують в площині поперечного перерізу виробки з нахилом у бік масиву вугілля під кутом 55°-70° до нашарування і бурять до перетину з пластом-колектором. Потім свердловину розвертають в напрямку посування лави таким чином, щоб горизонтальна частина свердловини проводилася на 2-4 м нижче до контакту з породою-газоупором, при цьому вона апроксимує контур підготовчої виробки. Горизонтальну частину свердловини проводять до перетину з віссю газонасиченої структури, після чого свердловину розвертають в напрямку осі газонасиченої структури і проводять паралельно останній до перетину з проекцією на горизонтальну площину осі підготовчої виробки, що підтримується на кордоні з виробленим простором відпрацьованої раніше лави. Досягається можливість здійснювати попередню дегазацію, підвищивши газовиділення в свердловину на 15-20 % при скороченні витрат на бурові і гірничопрохідницькі роботи, що збільшує ефективність дегазації.
Спосіб охорони підготовчих виробок
(Державне підприємство "Український інститу інтелектуальної власності", 2020) Сахно, І. Г.; Подкопаєв, С. В.; Ляшок, Я. О.; Сахно, С. В.
Винахід належить до гірничої справи, зокрема він може бути використаний при охороні підготовчих виробок, які підтримуються після проходження очисного вибою. Спосіб охорони підготовчих виробок включає зведення уздовж виробки на межі з виробленим простором від підошви до покрівлі охоронної смуги шляхом установки опалубки й заповнення її закладним матеріалом, за який використовують зруйновану гірську породу без додаткового її подрібнення, розміщення в охоронній смузі матеріалу, що саморозширюється. Як матеріал, що саморозширюється і створює розпір охоронної смуги, використовують мінерально-цементні піни, що мають коефіцієнт спінювання не менше 2,5, міцність на одновісний стиск після 28 діб з моменту затвердіння не менше 2,0 МПа, рухливість, визначену за розтіканням на конусі АзНДІ, не менше 20 см у 5-хвилинний термін, щільність не менше 350 кг/м3. Об'єм матеріалу, що саморозширюється, становить не менше 0,2 об'єму закладного матеріалу, а додавання його до закладного матеріалу відбувається через ін'єктори. Як опалубка використовується порожнина, отримана в результаті обшивки дерев'яних стояків, встановлених вздовж штреку, дошками з поділом її на секції також дошками, встановленими поперек, а герметичні оболонки з нетканого матеріалу поділяють опалубку на секції. Застосування пропонованого способу охорони підготовчих виробок з використанням для розпору охоронної смуги матеріалу з визначеними технічними характеристиками, що додається до закладного матеріалу у спеціальний спосіб, дозволяє забезпечити стійкість підготовчих виробок, що охороняються, при низьких матеріальних і трудових затратах.
Спосіб охорони підготовчої виробки
(Державне підприємство "Український інститу інтелектуальної власності", 2021) Сахно, І. Г.; Сахно, С. В.; Подкопаєв, С. В.; Ляшок, Я. О.
Запропонований спосіб охорони підготовчої виробки стосується гірничої справи, зокрема може бути використаний при охороні пластових підготовчих виробок, які підтримуються після проходу очисного вибою, і забезпечення їхньої стійкості. Спосіб включає зведення уздовж виробки на межі з виробленим простором від підошви до її покрівлі охоронної смуги шляхом установки опалубки й заповнення її закладним твердіючим матеріалом, створення розпору охоронної смуги, при цьому як закладний твердіючий матеріал використовуються суміші на основі в'яжучих речовин, що твердіють в процесі гідратації з додаванням домішок, які регулюють швидкість їх тужавіння і твердіння, забезпечуючи несучу здатність охоронної смуги не менше 8,5 МПа на відстані 10 м від вибою лави, що має становити не більше 20 % її кінцевої несучої здатності, розпір охоронної смуги створюється за допомогою мінерально-цементних пін, що мають коефіцієнт спінювання не менше 2,5, а час розпору охоронної смуги визначається за умовою: (Ттуж+60)
Спосіб селективної виїмки корисної копалини
(Державне підприємство "Український інститу інтелектуальної власності", 2020) Сахно, І. Г.; Сахно, С. В.; Подкопаєв, С. В.; Довгаль, В. Ю.
Спосіб селективної виїмки корисної копалини включає виїмку комбайном верхньої й нижньої частин пласта роздільно від прошарку породи, буріння шпурів перпендикулярно площині вибою, відділення прошарку породи від вибою й прибирання його з робочого простору вибою. При цьому спочатку здійснюють виїмку корисної копалини механічним способом, незалежно від її положення щодо породного прошарку, після чого шпури бурять у ряд, по лінії, яка збігається з границею між пластом і прошарком з боку невийнятої частини пласта. Потім перпендикулярно пробуреному ряду шпурів на відстані 0,4а (де а - ширина прийомного обладнання конвеєра) від ряду з кроком 0,8а бурять шпури для поділу прошарку на окремі блоки, після чого в пробурені шпури поміщають невибухову руйнуючу суміш.
Спосіб спрямованого руйнування гірських порід
(Державне підприємство "Український інститу інтелектуальної власності", 2020) Сахно, І. Г.; Сахно, С. В.; Подкопаєв, С. В.; Ляшок, Я. О.
Спосіб спрямованого руйнування гірських порід, що полягає в бурінні шпуру, заповненні його невибуховою руйнівною сумішшю з прискорювачем дії, залишенні в гирлі шпуру вільного простору, в якому розміщується замикаючий пристрій, згідно з корисною моделлю, після заповнення шпуру невибуховою руйнуючою сумішшю завантажується шар високоеластичного матеріалу з коефіцієнтом Пуассона 0,4…0,5, межею міцності на розрив 2…25 МПа і температурою плавлення, що перевищує максимальну температуру гідратації невибухової руйнівної суміші, а замикаючий пристрій розміщується з можливістю трансформації внутрішньошпурового парогазового тиску в спрямований силовий вплив на гірські породи в гирловій частині шпуру.