Перегляд за Автор "Гришко, О. Д."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Концептуалізація розвитку креативності суб’єкта навчально-професійної діяльності та методологія її дослідження
(Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, 2024) Саврасов, М. В.; Чернякова, О. В.; Гришко, О. Д.
У сфері виявлення особистісних чинників досягнення успіхів у навчально-професійній діяльності найбільш евристично цінним уважаємо суб’єктний методологічний підхід, у межах якого розглядаємо студентів суб’єктами як навчальної, так і професійної діяльності в різних комбінаціях їх поєднання. Отже, суб’єктом навчально-професійної діяльності називаємо людину, яка перебуває на найвищому рівні діяльності, комунікації, не втрачає водночас цілісності автономності й унітарності, із притаманним їй сталим прагненням до самовдосконалення в період життя, у всіляких сферах діяльності, зокрема й у процесі академічно-професійної діяльності тощо. Імовірним є те, що в досягненні суб’єктом навчально-професійної діяльності життєвого успіху вагому роль відіграє розвиток його креативності, що виступає до того ж сутнісною характеристикою суб’єкта та є вмотивованою здатністю до інноваційної діяльності, яка детермінована низкою нелінійних, багаторівневих характеристик. Припускається, що вербальна й образна креативність суб’єкта у своєму поєднанні на різних рівнях розвитку показників креативності утворюють психологічні типи креативності (кластери, які відображають усереднені рівні розвитку образної та вербальної креативності); з теоретичного погляду суб’єктними чинниками-регуляторами розвитку креативності можуть бути метакогнітивні регулятори, мотиваційні регулятори, вольові регулятори, емоційно-регуляторні механізми. Гіпотетичний взаємозв’язок і вплив рівнів розвитку креативності та зазначених чинників припускається у двобічному вигляді: профіль і етап навчання в закладі вищої освіти є зовнішніми чинниками, що впливають на розвиток креативності. Надалі плануються ґрунтовна емпірична валідизація та перевірка надійності висунутих гіпотез на різних рівнях фундаментальних і прикладних психологічних досліджень.
Навички діалектичної поведінкової терапії для подолання тривоги в умовах воєнного стану
(ТОВ «УКРЛОГОС Груп», 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.
Корекція негативних емоційних станів студентів в умовах воєнного часу пріоритетна задача сьогодення. Оскільки війна, новини, небезпека, страх і постійна тривога призводять до небажаних проявів в емоційній сфері і поведінці студентів, які при довготривалій дії на організм можуть призвести до хронічних захворювань. Тому ми повинні завжди тримати руку на пульсі в напрямку подолання цих негативних емоційних станів і знаходити шляхи їх корекції, бо кожен студент це майбутнє нашої України.
Наслідки впливу екстремальної депривації сну на когнитивні функції та психічне здоров’я в умовах воєнного стану
(International Center of Scientific Research, 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.
Дві найбільш вивчені когнітивні сфери в дослідженнях депривації сну - це увага та робоча пам'ять, які насправді взаємопов'язані. Робочу пам'ять можна розділити на чотири підсистеми: фонологічна петля, візуально-просторовий скетчпад, епізодичний буфер і центральна виконавча. Вважається, що фонологічна петля тимчасово зберігає вербальну та акустичну інформацію (ехо-пам'ять); скетчпад - візуально-просторову інформацію (іконічна пам'ять), а епізодичний буфер інтегрує інформацію з кількох різних джерел. Центральна виконавча система контролює їх усі. Виконавчі процеси робочої пам'яті відіграють певну роль у певних функціях уваги, таких як стійка увага, яку тут називають пильністю. І увага, і робоча пам'ять пов'язані з функціонуванням лобових часток мозку. Оскільки лобові ділянки мозку є вразливими до депривації сну, можна припустити, що і увага, і робоча пам'ять погіршуються під час тривалого неспання.
Особливості впливу депривації сну на когнітивні функції та психічне здоров’я сучасних студентів в умовах воєнного стану
(NGO International Center of Scientific Research, 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.; Гончарук, Є. А.
Дефіцит сну є звичним явищем у сучасному суспільстві, але його далекосяжний вплив на когнітивну продуктивність лише починають розуміти з наукової точки зору. Хоча існує думка, що недостатня кількість сну призводить до загального уповільнення швидкості реакції та підвищеної варіабельності продуктивності, особливо для простих показників уваги та пильності, існує набагато менше згоди щодо впливу депривації сну на багато когнітивних здібностей вищого рівня, включаючи сприйняття, пам'ять та інші функції.
Специфіка застосування тренінгів щодо молодих юристів з метою формування правосвідомих устримлінь
(Громадська наукова організація «Фундація публічно-правових ініціатив», 2024) Хлонь, О. М.; Чернякова, О. В.; Гришко, О. Д.
Мета статті – визначення особливостей та специфіки застосування таких важливих та ефективних засобів підготовки майбутніх юристів, як психологічні тренінги для формування правосвідомих устремлінь та в цілому підвищення морально-психологічного рівня.
Шляхи подолання негативних емоційних станів студентів в умовах воєнного часу
(ГО «Європейська наукова платформа», 2024) Гришко, О. Д.; Чернякова, О. В.
Розуміння психологічних передумов вивчення емоційної сфери не тільки розширює наші теоретичні знання, але також відкриває нові можливості для потенційного практичного використання цих знань у різних аспектах сучасного життя. Від досліджень в цій галузі може залежати наша здатність краще розуміти самих себе та оточуючих, а також приймати більш обґрунтовані рішення для поліпшення як особистого, так і суспільного благополуччя в умовах воєнного стану.