Управління викидами в металургійній галузі України в умовах декарбонізації, шляхи досягнення вуглецевої нейтральності та застосування інструментів менеджменту

Стаття присвячена розробці та обґрунтуванню шляхів досягнення вуглецевої нейтральності та застосування інструментів менеджменту в контексті управління викидами в металургійній галузі України в умовах декарбонізації. Встановлено, що для України, яка має потужний гірничо-металургійний комплекс (ГМК), перехід на використання зеленого водню є важливим кроком у напрямку декарбонізації промисловості та інтеграції в європейські ланцюги постачання зелених технологій. Проаналізовано динаміку викидів парникових газів у металургії України та можливе зниження темпів викидів завдяки впровадженню водневих технологій. Розроблено комплексний підхід до створення водневих кластерів на основі активів. Запропонований підхід враховує географічні, економічні та соціальні особливості регіонів, у яких розташовані підприємства, та передбачає використання новітніх технічних рішень для забезпечення ефективного та сталого функціонування таких кластерів. Результати дослідження обґрунтовані з урахуванням глобальних трендів переходу до низьковуглецевої економіки та викликів, пов’язаних з необхідністю адаптації промисловості до нових екологічних стандартів.

The article is devoted to the development and justification of ways to achieve carbon neutrality and the application of management tools in the context of emissions management in the metallurgical industry of Ukraine in the context of decarbonization. It is established that for Ukraine, which has a powerful mining and metallurgical complex (MMC), the transition to the use of green hydrogen is an important step towards decarbonization of the industry and integration into European supply chains of green technologies. The dynamics of greenhouse gas emissions in the metallurgy of Ukraine and the possible reduction in emissions rates due to the introduction of hydrogen technologies are analysed. The introduction of CBAM in 2025 will change the dynamics of CO₂ emissions in the metallurgy of Ukraine, since enterprises exporting products to the EU will be forced to either reduce emissions or pay high carbon duties. Based on this mechanism, the introduction of hydrogen technologies will become a key factor in reducing emissions and avoiding carbon tariffs. The transition to hydrogen metallurgy by 2050 could significantly reduce emissions, but in the initial stages their growth is possible due to the production, transportation and storage of hydrogen. The final level of emissions will depend on the technologies for obtaining hydrogen and sources of electricity. If only “clean” technologies are used, emissions after 2025 should steadily decrease or remain at zero. A comprehensive approach to creating asset-based hydrogen clusters is developed. The proposed approach takes into account the geographical, economic and social characteristics of the regions in which the enterprises are located, and involves the use of the latest technical solutions to ensure the effective and sustainable functioning of such clusters. The results of the study are justified taking into account the global trends of the transition to a low-carbon economy and the challenges associated with the need to adapt the industry to new environmental standards. At the same time, as a direction for further research, it is advisable to note the need to develop a methodological approach to assessing the results of decarbonization of the metallurgical industry based on mathematical modeling methods