Зіставлення результатів досліджень методом природного імпульсного електромагнітного поля землі

Метод природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) застосовують для розв’язання геологічних і гідрогеологічних задач з 80-х років минулого століття, зокрема для пошуків зон обводнення й фільтрації на регулювальних басейнах, магістральних каналах, хвостосховищах, установлення точок для закладання свердловин на воду, виявлення ділянок гідротермально-метасоматичного зруденіння. Попри великий обсяг робіт, проведених цим методом, його теоретичні основи недостатньо розроблені. Так, фахівці й досі сперечаються про можливі джерела виникнення імпульсів електромагнітного поля Землі, невизначені причини й рівень варіацій ПІЕМПЗ протягом певного часу та їх вплив на результати досліджень. Багатий досвід проведення робіт методом ПІЕМПЗ, підтверджений бурінням свердловин, дає змогу з достатньою впевненістю проводити якісну інтерпретацію матеріалів. Кількісна інтерпретація має спиратися на абсолютні значення ПІЕМПЗ, які змінюються в часі, і це не дає змоги використовувати їх для розв’язання задач з установлення глибини залягання, потужності й форми анамалеутворювальних об’єктів. Багаторазові дослідження ПІЕМПЗ на тих самих об’єктах у різний час сприятиме вирішенню проблеми поводження з варіаціями. У статті наведено зіставлення результатів досліджень ПІЕМПЗ, проведених на одних і тих самих об’єктах у різні часи доби та в різні роки, яке показує певну збіжність результатів. Водночас наявні відмінності, що відображаються в абсолютних величинах щільності потоку імпульсів магнітного складника ПІЕМПЗ. Вони пов’язані, як уважається, з варіаціями ПІЕМПЗ, але загальна картина рисунку поля на картах та форма кривих на профілях зйомки залишаються тотожними. Аномальні зони зменшення кількості імпульсів зберігають своє положення навіть через роки, що вказує на їх об’єктивність. Буріння в цих зонах дало змогу підтвердити обводненість порід ґрунтових дамб.

The method of natural pulsed electromagnetic field of the Earth (NPEMFE) has been used to solve geological and hydrogeological problems since the 80s of the last centuries, in particular, to search for watering and filtration zones in regulatory pools, irrigation channels, tailing dumps, establish points for water wells, and identify areas of hydrothermal and metasomatic mineralization. Despite the large amount of work carried out using this method, its theoretical foundations are not sufficiently developed. For example, experts are still arguing about possible sources of the Earth’s electromagnetic field pulses, the causes and level of variations of the NPEMFE over time and their impact on the research results have not been determined. Extensive experience in conducting NPEMFE surveys, confirmed by well drilling, allows us to make a qualitative interpretation of the materials with sufficient confidence. Quantitative interpretation should be based on absolute values of NPEMFE, which change over time, and this does not allow them to be used to solve problems of determining the depth, thickness and shape of anomaly-forming objects. Multiple studies of NPEMFE at the same sites at different times will help to solve the problem of handling variations. The article compares the results of NPEMFE studies conducted at the same facilities at different times of the day and in different years, which shows that there is a certain convergence of results. At the same time, there are differences reflected in the absolute values of the pulse flux density of the magnetic component of the NPEMFE. They are believed to be associated with variations in the NPEMFE, but the general picture of the field pattern on the maps and the shape of the curves on the survey profiles remain identical. The anomalous zones of reduced pulse counts retain their position even after years, indicating that they are objective. Drilling in these zones allowed us to confirm the water content of the ground dams.