Оцінювання токсикологічного впливу золошлакових відходів сумської ТЕЦ на навколишнє середовище

Золошлакові відходи, що утворюються під час роботи теплоелектроцентралей, становлять значну екологічну проблему через їх накопичення та низький рівень утилізації. Щорічно в Україні утворюється близько 30 млн т золошлакових відходів, проте утилізується лише 10%. Дослідження хімічного складу відходів Сумської ТЕЦ виявило високий уміст мінеральних речовин, таких як кремній, алюміній, залізо, кальцій, магній, а також важких металів (Mn, Ni, Cr, Cu, Zn), що вимагає детальної токсикологічної оцінки для мінімізації екологічних ризиків. Установлено, що золошлакові відходи характеризуються низьким рівнем міграції небезпечних металів і радіоактивності, що дає змогу їх використання в промисловості, будівництві й процесах очищення вод. Лужний рН золошлакових відходів (8,18–8,96) сприяє ефективному видаленню забруднювачів і розширює можливості їх утилізації. Золошлаки можуть бути застосовані для виробництва будівельних матеріалів та інших технологічних процесів, що сприятиме зменшенню їх накопичення. Необхідність упровадження комплексного підходу до утилізації відходів передбачає адаптацію технологій до екологічних та економічних умов регіону, що сприятиме зменшенню екологічного навантаження, раціональному використанню ресурсів і зниженню ризиків для довкілля і здоров’я.

Ash and slag waste generated during the operation of combined heat and power plants presents a significant environmental challenge due to its accumulation and low utilization rates. Annually, about 30 million tons of ash and slag waste are produced in Ukraine, with only 10 % being recycled. A study of the chemical composition of waste from the Sumy CHP revealed a high content of mineral substances such as silicon, aluminum, iron, calcium, and magnesium, as well as heavy metals (Mn, Ni, Cr, Cu, Zn), which necessitates a detailed toxicological assessment to minimize environmental risks. It was determined that ash and slag waste is characterized by low levels of heavy metal migration and radioactivity, enabling its use in industry, construction, and water treatment processes. The alkaline pH of the ash and slag waste (8.18–8.96) facilitates the effective removal of pollutants and expands the potential for its utilization. Ash and slag can be applied in the production of construction materials and other technological processes, contributing to the reduction of their accumulation. The need for a comprehensive approach to waste utilization involves the adaptation of technologies to the environmental and economic conditions of the region, which will help reduce environmental impact, ensure the rational use of resources, and lower risks to the environment and public health.