Гігієнічна оцінка впливу азбесту на професійне здоров’я та управління професійними ризиками пожежних-рятувальників

Abstract

У статті розглянуто особливості гігієнічної оцінки та оцінки ризиків впливу азбесту на професійне здоров’я пожежних-рятувальників з урахуванням сучасних умов виконання аварійно-рятувальних робіт, зокрема внаслідок збройної агресії на території України. Акцент зроблено на тому, що під час зруйнування старих будівель, у яких широко застосовувалися азбестовмісні матеріали (шифер, теплоізоляція, прокладки тощо), в атмосферу потрапляють небезпечні волокна азбесту, які мають виражений канцерогенний, мутагенний та загальнотоксичний вплив. При цьому рятувальники, які першими потрапляють у зону руйнування, зазнають найбільшого впливу. Стаття містить аналіз сучасних епідеміологічних досліджень, що свідчать про підвищену захворюваність на мезотеліому, рак легенів та азбестоз серед працівників ДСНС України. Розглянуто недосконалість існуючих нормативно-правових документів, які не враховують специфіки ризиків під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено питанням методів лабораторного аналізу пилу (фазово-контрастна та скануюча електронна мікроскопія), класифікації типів волокон та їх шкідливого впливу на організм. Узагальнено європейський досвід і підходи до регламентації робіт з азбестовмісними матеріалами, а також висвітлено міжнародні стандарти щодо засобів індивідуального захисту (маски FFP3, захисні костюми, респіратори). Автори наголошують на потребі гармонізації українських санітарно-гігієнічних норм із європейськими, розробленні національної програми управління ризиками, а також упровадженні обов’язкових регулярних медичних скринінгів для рятувальників. Запропоновані практичні заходи можуть стати основою для формування політики захисту здоров’я працівників критичних професій та попередження професійних захворювань.

The article examines the features of hygienic assessment and assessment of asbestos exposure risks to the occupational health of rescuers, taking into account the modern conditions of emergency and rescue operations, in particular as a result of armed aggression on the territory of Ukraine. The emphasis is on the fact that during the destruction of old buildings, in which asbestos-containing materials (slate, thermal insulation, gaskets, etc.) were widely used, dangerous asbestos fibers enter the atmosphere, which have a pronounced carcinogenic, mutagenic and generally toxic effect. At the same time, rescuers who are the first to enter the destruction zone are most affected. The article contains an analysis of modern epidemiological studies indicating an increased incidence of mesothelioma, lung cancer and asbestosis among employees of the State Emergency Service of Ukraine. The imperfection of existing regulatory and legal documents that do not take into account the specifics of risks during the elimination of the consequences of emergencies, especially in conditions of martial law, is considered. Particular attention is paid to the issues of laboratory dust analysis methods (phase-contrast and scanning electron microscopy), classification of fiber types and their harmful effects on the body. The publication summarizes European experience and approaches to regulating work with asbestos-containing materials, and also highlights international standards for personal protective equipment (FFP3 masks, protective suits, respirators). The authors emphasize the need to harmonize Ukrainian sanitary and hygienic standards with European ones, develop a national risk management program, and introduce mandatory regular medical screenings for rescuers. The proposed practical measures can become the basis for forming a policy for protecting the health of workers in critical professions and preventing occupational diseases.