Вивчення потенціалу біотехнологій для застосування йогов технологіях захисту довкілля
Date
ORCID
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті розглядається потенціал використання сучасних біотехнологій, зокрема мікроводоростей, для зменшення концентрації парникових газів в атмосфері та впровадження технологій очищення пові-тря в межах концепції сталого природокористування. Мікроводорості розглядаються як перспективні агенти біофіксації CO2 завдяки своїй здатності до інтенсивного фотосинтетичного поглинання вугле-кислого газу та утворення біомаси. Основну увагу зосереджено на ефективності фотобіореакторів, що забезпечують контрольоване культивування мікроводоростей. Установлено, що атмосферне повітря з концентрацією CO2 на рівні 0,04 % у разі барботування через мембранний фотобіореактор знижується до 0,013 %. Такий результат став можливим завдяки впровадженню мембранного модуля, який видаляє кисень – інгібітор фотосинтезу, що перешкоджає нормальному функціонуванню клітин мікроводоростей.Запропоновано математичну модель процесу біофіксації, яка враховує параметри масоперенесення, початкову концентрацію CO2, інтенсивність освітлення, динаміку росту біомаси та фотосинтетич-ну активність. Модель дає змогу здійснювати кількісну оцінку ефективності поглинання вуглекислого газу та оптимізувати параметри функціонування фотобіореактора під конкретні умови. Отримані екс-периментальні та модельні результати свідчать про можливість широкого застосування технології як у промислових умовах (очищення повітря на виробництвах, біофабриках), так і в ізольованих середови-щах – наприклад, у лабораторіях, міських просторах із підвищеним рівнем забруднення або автономних космічних модулях.Дослідження підтверджує значний потенціал використання мікроводоростей як одного з ключових інструментів у біотехнологічній утилізації CO2, що набуває особливої актуальності в контексті глобальних кліматичних змін. Застосування подібних рішень сприяє розвитку екологічно безпечних технологій, підви-щенню енергоефективності та сталому управлінню ресурсами в межах стратегії декарбонізації економіки.
The article discusses the potential of using modern biotechnologies, in particular microalgae, to reduce the concentration of greenhouse gases in the atmosphere and implement air purification technologies within the concept of sustainable environmental management. Microalgae are considered as promising agents for CO2biofixation due to their ability to intensively absorb carbon dioxide and produce biomass. The main focus is on the efficiency of photobioreactors that provide controlled cultivation of microalgae. It has been found that atmospheric air with a CO2 concentration of 0.04 % is reduced to 0.013 % when bubbling through a membrane photobioreactor. This result was made possible by the introduction of a membrane module that removes oxygen, an inhibitor of photosynthesis that interferes with the normal functioning of microalgae cells.A mathematical model of the biorefinery process is proposed that takes into account the parameters of mass transfer, initial CO2 concentration, light intensity, biomass growth dynamics, and photosynthetic activity. The model makes it possible to quantify the efficiency of carbon dioxide absorption and optimize the parameters of the photobioreactor for specific conditions. The experimental and model results obtained indicate that the technology can be widely used both in industrial environments (air purification in factories, bioprocessing plants) and in isolated environments, such as laboratories, urban areas with high levels of pollution, or autonomous space modules.The study confirms the significant potential of using microalgae as one of the key tools in biotechnological CO2 utilization, which is especially relevant in the context of global climate change. The use of such solutions contributes to the development of environmentally friendly technologies, energy efficiency, and sustainable resource management as part of the economy’s decarbonization strategy.
