Удосконалення оцінки професійного ризику на основі експертних методів

Abstract

Мета: розробка і теоретичне обґрунтування такого підходу, який повинен забезпечити створення інформаційної та розрахунково-аналітичної основи для планування і реалізації ефективних профілактичних заходів, спрямованих на мінімізацію професійних ризиків на виробництві. Проаналізовані різні підходи до обчислення професійного ризику, передусім такі, що ґрунтуються на результатах оцінки умов праці на робочих місцях за показниками виробничих чинників (атестації робочих місць). Серед загальних недоліків методів, що використовують результати атестації робочих місць, слід зазначити основні: вірогідність порушення методики виміру, недостатню об'єктивність оцінки виробничих чинників, тривалий строк між вимірами, досить високу вартість. Відмічено, що основними завданнями, які вимагають вирішення, є: формування інформаційних баз для розрахунків, розробка методик оцінки і залучення кваліфікованих експертів. Запропонований метод оцінки професійних ризиків, особливістю якого є облік результатів вимірів рівнів виробничих чинників і експертних оцінок. У результаті проведення розрахунків отримано розрахункове значення професійного ризику для конкретної професії, що дозволяє зробити висновок про те, наскільки умови праці відповідають чинним нормативним вимогам. Висновки: запропонований підхід передбачає стимулювання працедавців у забезпеченні безпечних і нешкідливих умов праці, а також активне залучення працівників до участі у вирішенні завдань охорони праці. Як перспективні напрями вдосконалення оцінки професійних ризиків відмічено: впровадження гнучкого механізму систематичного анкетування умов праці на робочих місцях, обґрунтування рівнів градації професійного ризику, впровадження сучасних інформаційних систем для обліку та аналізу виробничих чинників у динаміці.

Objective: to develop and theoretically substantiate such an approach, which should ensure the creation of information and calculation-analytical basis for planning and implementation of effective preventive measures aimed at minimizing occupational risks in the workplace. Various approaches to the calculation of occupational risk are analyzed, primarily those based on the results of the assessment of working conditions in the workplace on the indicators of production factors (certification of jobs). Among the general shortcomings of the methods that use the results of job certification, the main ones should be noted: the probability of violation of the measurement method, insufficient objectivity in the assessment of production factors, the long period between measurements, high cost. It is noted that the main tasks that need to be addressed are: the formation of information databases for calculations, development of assessment methods and the involvement of qualified experts. A method of occupational risk assessment is proposed, the peculiarity of which is taking into account the results of measurements of the levels of production factors and expert assessments. As a result of calculations, the calculated value of occupational risk for a particular profession allows us to draw a conclusion about the extent to which working conditions meet current regulatory requirements. Conclusions: the proposed approach provides incentives for employers to ensure safe and harmless working conditions, as well as active involvement of employees in solving problems of labor protection. As promising areas for improving the assessment of occupational risks noted: the introduction of a flexible mechanism for systematic survey of working conditions in the workplace, justification of levels of gradation of occupational risk, the introduction of modern information systems for accounting and analysis of production factors in dynamics.